ТВОРЧІСТЬ ХУДОЖНИКА ЯК ВІДБИТТЯ СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНОЇ СИТУАЦІЇ В УКРАЇНІ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-0285.2.2019.190599Keywords:
соціалістичний реалізм, формалізм, мистецтво Буковини, Леон Копельман.Abstract
Метою статті є висвітлення особливостей впливу ідеології держави на творчість художника протягомрадянського періоду. Методологія дослідження передбачає застосування методів: історичного, систематичного,
біографічного, мистецтвознавчого аналізу. Застосування таких методів дає змогу більш докладно й обʼєктивно
дослідити причини виникнення цензурування мистецьких творів в часи існування СРСР, специфіку запровадження
методу соціалістичного реалізму у культурі країни, розглянувши це на прикладі творчості одного з митців. Наукова
новизна результатів дослідження полягає в тому, що було вивчено вплив панівної ідеології та соціалістичного
реалізму на творчість конкретного автора, відстежено зміни у його роботах різних періодів. Висновки. Кожен
митець завжди існує у певному соціальному середовищі, більшою чи меншою мірою відбиваючи у власній
творчості як вплив оточення, так і соціально-політичної ситуації у державі. Однак в історії України існували періоди,
коли подібний вплив перетворювався на тиск, обмежуючи свободу творчості художників, як і представників інших
видів мистецтва. Зокрема, такими стали десятиліття існування радянської влади, коли регламентація творчого
процесу була чи не найбільш жорсткою, не тільки підпорядкувавши творчість художників ідеологічним потребам
панівної партії, а й визначаючи навіть стилістичні засади вирішення творів. Протистояння модерністських течій та
соцреалізму відчутно проявилося вже на початку 1930-их рр., про що свідчать як офіційні документи того часу, так і
роботи митців. Вивчення цієї теми дозволило визначити прояви стилістичних змін, зокрема, у доробку чернівецького
автора Леона Копельмана, творчість якого яскраво демонструє перехід від течій європейського модернізму до
мистецтва соціалістичного реалізму з властивим для останнього заідеологізованим відображенням історичних подій
та сучасного життя країни.
References
Власть и художественная интеллигенция. Документы ЦК РКП(б) – ВКП (б), ВЧК – ОГПУ – НКВД о
культурной политике. 1917–1953: под ред. А.Н. Яковлева. Cост. А.Н. Артизов, О.В. Наумов. М. : Международный
фонд «Демократия», 1999. 872 с.
Голубець О.М. Мистецтво ХХ століття: український шлях. Львів : Колір ПРО, 2012. 200 с.
Кравченко Я. Школа Михайла Бойчука. Тридцять сім імен. К. : Майстерня книги, Оранта, 2010. 400 с.
Крупник Л.О. Державна політика у сфері українського мистецтва (1965–1985): дис. … канд. іст. наук:
00.01 / / М-во освіти і науки України ; Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова. Київ, 2002. 212 с.
Павло Ковжун. Творча спадщина художника: матеріали, біобібліографічний довідник, упоряд.:
І. Мельник, Р. Яців. Львів : Науково-дослідний сектор Львівської національної Академії мистецтв, 2010. 135 с.
Первый Всесоюзный съезд советских писателей. Стенографический отчет. 1934: ред. И.К. Луппол,
М.М. Розенталь, С.М. Третьяков. М. : Советский писатель, 1990. 718 с.
Роготченко О. Соціалістичний реалізм і тоталітаризм / Інститут проблем сучасного мистецтва
Академії мистецтв України. Київ : ФЕНІКС, 2007. 608 с.
Downloads
Published
Issue
Section
License
This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Authors who publish with this journal agree to the following terms:
- Authors retain copyright and grant the journal right of first publication with the work simultaneously licensed under a Creative Commons Attribution License that allows others to share the work with an acknowledgement of the work's authorship and initial publication in this journal.
- Authors are able to enter into separate, additional contractual arrangements for the non-exclusive distribution of the journal's published version of the work (e.g., post it to an institutional repository or publish it in a book), with an acknowledgement of its initial publication in this journal.
- Authors are permitted and encouraged to post their work online (e.g., in institutional repositories or on their website) prior to and during the submission process, as it can lead to productive exchanges, as well as earlier and greater citation of published work (See The Effect of Open Access).