СТИЛЬОВІ ОСОБЛИВОСТІ АНСАМБЛЕВОЇ МУЗИКИ К.СЕН-САНСА У ГРІ ПІАНІСТІВ ОДЕСИ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-0285.2.2019.190602Keywords:
інструментальна ансамблева музика, традиції виконавства, фортепіанна традиція Одеси, проотонеобароко, неорококоAbstract
Мета даної роботи – позначити особливості стильового прояву К. Сен-Санса у французькій анасамблевіймузиці й органіки осягання її музикантами Одеси. Методологічною основою роботи є культурологічний підхід у
мистецтвознавстві, представлений у тому числі школою Б.Асафьєва в Україні, початки якого зафіксовані
французькою Ars nova початку XIV століття й повернені в русло театрального мімезиса Ж.-Ж.Руссо. Базисне місце
займає метод жанрово-стильового порівняльного аналізу, герменевтичний, історико-описовий методи, що
дозволяють у межах метафізики історії (О.Лосєв, М.Конрад) зафіксувати значеннєві паралелі становлення
гуманітарної сфери й виразності мистецтва. Наукова новизна роботи визначена теоретичною самостійністю
позначення ансамблевого стилю К. Сен-Санса як протонеобарочного з рисами неорококо, що є співвідноситься зі
стильовими перевагами неосимволізму (за О. Марковою) музики кінця ХХ – початку ХХІ cтоліть. Також уперше в
українському музикознавстві акцентується самостійність музикантів Одеси в освоєнні камерно-інструментальної
спадщини К. Сен-Санса, особливо його творів з фортепіанною участю в ансамблі. Висновки. Композитор виявився
безпосереднім спадкоємцем салонного інструменталізму, у якому істотною є фортепіанна участь у тім колориті
клавірності, що представляє французький стиль фортепіанного мистецтва й живиться естетикою «легких»
фортепіано епохи Реставрації. Для цього мистецтва показова антитеатральна манера відсторонення від безглуздостей
і грубостей життя заради створення творчого «оазису» художнього служіння Красі. Этюдно-прелюдійна моторика
займає провідне положення в техніці вираження, що усвідомлювалося в якості базового творчого показника у
виконавському мистецтві музикантів Одеси, яка дала Україні творчий дует піаністів О.і В.Щербакових, ансамбль
«Гармонії світу», ін. Останні спеціалізувалися на виконанні музики модерну й просимволістської художньої лінії, в
якій твори К. Сен-Санса зіграли значну й самостійну роль.
References
Асафьев Б. Музыкальная форма как процесс. Москва-Ленинград, Музыка, 1971. 379 с.
Друскин М. История зарубежной музыки. Вторая половина XIX века. 5-е изд. Москва, Музыка, 1980. Вып.
528 с.
Лосев А. Эстетика Возрождения. М.: Мысль, 1982. 623 с.
Маркова Е. Проблемы музыкальной культурологии. Одесса, Астропринт, 2012. 164 с.
Мартынов И. Клод Дебюсси. Москва, Музыка, 1964. 280 с.
Сен-Санс К. [ Е.Бронфин. Музыкальная энциклопедия в 6-ти томах. Т. 4. Москва, Сов.энциклопедия, 1978 С.
-923.
Соната [В. Бобровский Музыкальная энциклопедия в 6-ти томах. Гл.ред. Ю.Келдыш. Т. 5. Москва,
Сов.энциклопедия, 1981. С. 193 – 200.
Эрисман Г. де Французская песня. Москва, Сов.композитор, 1974. 152 с.
Roessler A., Hohl S. Der große Opernführer. Werke, Komponisten, Interpreten, Opernhäuser. Gütterslohn/ München,
608 S.
Downloads
Published
Issue
Section
License
This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Authors who publish with this journal agree to the following terms:
- Authors retain copyright and grant the journal right of first publication with the work simultaneously licensed under a Creative Commons Attribution License that allows others to share the work with an acknowledgement of the work's authorship and initial publication in this journal.
- Authors are able to enter into separate, additional contractual arrangements for the non-exclusive distribution of the journal's published version of the work (e.g., post it to an institutional repository or publish it in a book), with an acknowledgement of its initial publication in this journal.
- Authors are permitted and encouraged to post their work online (e.g., in institutional repositories or on their website) prior to and during the submission process, as it can lead to productive exchanges, as well as earlier and greater citation of published work (See The Effect of Open Access).
