ДІЯЛЬНІСТЬ КЛУБІВ СПОРТИВНОГО БАЛЬНОГО ТАНЦЮ В УКРАЇНІ: СУЧАСНИЙ СТАН І ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-0285.2.2019.190604Keywords:
Україна, спортивно-танцювальний рух, бальний танець, клуб спортивного бального танцю, навчальні технології, клубне спортивно-танцювальне середовище.Abstract
Мета роботи – аналіз сучасного стану й перспектив розвитку діяльності клубів спортивного бального танцюв Україні. Методологія дослідження ґрунтується на застосуванні методів порівняльного аналізу, зіставлення та
узагальнення. Наукова новизна. Запропоновано авторську дефініцію «клубу спортивного бального танцю» як
неформального закладу навчально-виховного типу. Наголошено, що клуб бального танцю є комплексним
організаційним утворенням, яке вміщує навчально-дидактичні й художньо-естетичні аспекти, пов'язані з даним
напрямком, окремий підхід до технології вдосконалення викладання бальних танців на само- організаційних й
неперервно-освітніх засадах. Висновки. Стверджується, що більшість спортивно-танцювальних клубів і студій, які
почали з’являтися на початку 90-х рр. ХХ ст. в Україні, існували завдяки самозабезпеченню й громадським
ініціативам у професійних колах. Доведено, що клуб спортивного бального танцю є чітко орієнтованим, але
поліфункціональним за своєю структурою навчальним закладом неформального типу (відповідно до офіційних
вимог хореографічної освіти), діяльність якого базується на принципах доступності й масовості, систематичності й
послідовності, індивідуалізації, синтезі традицій та інновацій, наочності й повторі, активності та самоусвідомленні.
Питання вдосконалення діяльності клубу спортивного бального танцю пов'язані зі змістовно-технологічними,
педагогічними та інституційними факторами. Серед відповідних напрямів варто вказати на інтеграцію й співпрацю
бального напряму, зокрема з класичним і сучасним, що покращує та «підживлює» навчальний процес новими
ідеями, прийомами й техніками.
References
Атаманюк Д.В., Немелівський О.В. Економічні аспекти діяльності спортивно-бальних клубів ВГО (ВФТС).
Фізичне виховання та спорт у контексті державної програми розвитку фізичної культури в Україні: досвід, проблеми,
перспективи. Житомир, 2015. С. 6-10.
Буттомер П. Учимся танцевать: клубные танцы, латиноамериканские танцы, европейские (стандартные
танцы); пер. с англ. К. Мальков. Москва: ЭКСМО-Пресс, 2001. 256 с.
Кочерин П., Буганова Е. Методика воспитания эстетической выразительности в спортивных бальных танцах.
Педагогико-психологические и методико-биологические проблемы физической культуры и спорта. 2011. №3(20). URL:
www.kamgifk.ru/magazin/20_(3)_2011/20_(3)_2011_13.pdf
Матвеев В.В. Некоторые вопросы современного состояния бального танца. Педагогика. Вопросы теории и
практики. 2016. №3 (03). С. 20-22.
Премьера. Школа танцев. URL: http://premieradance.com.ua/
Рубштейн Н.А. Что нужно знать, чтобы стать первым? Москва: Один из лучших, 2002. 160 с.
Соколовский Ю.И. Основы педагогики бальной хореографии: Учеб. пособ. Москва: Просвещение, 1999. 298 с.
Хавилер Д.С. Тело танцора. Медицинский взгляд на танцы и тренировки. Москва: Новое слово, 2007. 111 с.
Шанкина С.В. Моделирование системы непрерывной подготовки специалистов спортивных бальных танцев.
Вестник Тамбовского университета. Сер.: Гуманитарные науки. 2008. Вып. 7 (63). С. 271-280.
Downloads
Published
Issue
Section
License
This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Authors who publish with this journal agree to the following terms:
- Authors retain copyright and grant the journal right of first publication with the work simultaneously licensed under a Creative Commons Attribution License that allows others to share the work with an acknowledgement of the work's authorship and initial publication in this journal.
- Authors are able to enter into separate, additional contractual arrangements for the non-exclusive distribution of the journal's published version of the work (e.g., post it to an institutional repository or publish it in a book), with an acknowledgement of its initial publication in this journal.
- Authors are permitted and encouraged to post their work online (e.g., in institutional repositories or on their website) prior to and during the submission process, as it can lead to productive exchanges, as well as earlier and greater citation of published work (See The Effect of Open Access).