П’ЄСИ ДЛЯ ГОЛОСУ Й ФОРТЕПІАНО В.ВЛАСОВА У ВИЯВЛЕННІ ТИПОЛОГІЙ МИСТЕЦТВА ПОСТАВАНГАРДУ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-0285.2.2019.190609Keywords:
п’єси для голосу і фортепіано, поставангард, неосимволізм, вокал, мадригальний вокал.Abstract
Метою цієї роботи є усвідомлення культурного стимулу того чи іншого твору В.Власова – у даномувипадку це композиції для голосу й фортепіано на вірші Т.Шевченка й за текстами талановитого представника
артистичної Одеси Р.Бродавка. Методологічна основа дослідження – історико-компаративний підхід, як це
демонструють праці О.Лосєва, а також культурологічний ракурс музикознавчого аналізу, як це дано в
історично оглядових статтях «Симфонічних етюдів» та ін. Б.Асаф’єва. Наукова новизна роботи зумовлена, по-
перше, тим що вперше у вказаному ракурсі поданий аналіз композицій В.Власова, а, по-друге, оригінальною є
теоретична ідея про культурну запрограмованість творів стильово-типологічними напрацюваннями неоготики,
які не можливі в класиці музичної творчості ХІХ-ХХ ст. Висновки. Композиції В.Власова, висока
обдарованість якого гарантує глибоке сприйняття ним «ідей часу», засвідчують наближення його до
«типологічної еклектики» поставангарду, в якій демонстрація фольклоризму (твір на вірші Т.Шевченка)
рядопокладена із просимволістським відчуттям близькості до цнотливої лірики Сходу та європейської готики:
ознака bar-форми в циклі на вірші Р.Бродавка. У цілому вказані композиції втілюють той тип
інструменталізованого подання вокалу (що вимагає помежовної з оперністю мадригальної манери співу), який
прийнято від часів К.Дебюссі і М.Леонтовича називати «п’єсами для голосу й фортепіано»; а це природно для
«неосимволізму» (за О.Марковою) у поставангардній стилістиці 1970-х – 2010-х років.
References
Андросова Д. Мінімалізм в музиці. Учбовий посібник для вузів мистецтв. Одеса: Астропринт, 2008. 126 с.
Волканова И. Византинизм баянно-аккордеонной музыки XX века
(на примере произведений В. Рунчака и В. Власова). Магистерская работа. Библ.ОНМА имени А.В.Неждановой,
- 98 с.
Жукова Ю. Византийский культурный принцип в формировании полифонического репертуара баянно-
аккордеонного искусства ХХ века. Магистерская работа. Одесса, 2017. 87 с.
Китайские четверостишия. Горечь разлуки. Москва, Издат.дом Летопись. 2000. 415 с.
Конен В. Пути американской музыки. Очерки по истории музыкальной культуры США. Москва:
Сов.композитор, 1977. 446 с.
Конрад Н. Запад и Восток. Москва, Наука, 1966. 561 с.
Круглова Е. Некоторые проблемы интерпретации вокальной музыки эпохи барокко. Старинная музыка, № 4,
С. 45-52.
Лю Бинцян Музыкально-исторические параллели развития искусства Китая и Европы. Монография по
истории культуры для музыкальных академий, университетов и вузов искусства. Одесса, Астропринт, 2014. 440с.
Маркова О.М. Герменевтичний зріз музичної культурної соціології. Вісник Нац.академії керівних кадрів
культури і мистецтв. Щоквартальний науковий журнал 1’2019. National Academy of Managerial Staff of Culture and
Arts. Київ 2019. С. 132-138.
Методологическая функция Христианского мировоззрения в музыкознании. Межвузовский сб.научных
статей . Отв.редактор-составитель В.В. Медушевский. Московская государственная консерватория им. П.И.
Чайковского, УГАИ им. З. Исмагилова – Москва-Уфа, 2007. 219 с.
Навоєва І.Л. Українська хорова, вокально-ансамблева творчість у контексті стильової неоготики пост-
постмодерну. Кандидатська дисертація, ОНМА имені А.В.Нежданової, 17.00.03. Одеса, 2018. 189 с.
Besseler H. Spielfiguren in der Instrumentalmusik. Jahrbuch, Leipzig, 1956. S.13-58.
Downloads
Published
Issue
Section
License
This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Authors who publish with this journal agree to the following terms:
- Authors retain copyright and grant the journal right of first publication with the work simultaneously licensed under a Creative Commons Attribution License that allows others to share the work with an acknowledgement of the work's authorship and initial publication in this journal.
- Authors are able to enter into separate, additional contractual arrangements for the non-exclusive distribution of the journal's published version of the work (e.g., post it to an institutional repository or publish it in a book), with an acknowledgement of its initial publication in this journal.
- Authors are permitted and encouraged to post their work online (e.g., in institutional repositories or on their website) prior to and during the submission process, as it can lead to productive exchanges, as well as earlier and greater citation of published work (See The Effect of Open Access).
