МОЦАРТІАНСЬКІ СТИЛЬОВІ ВИМІРИ ВЕЛИКОЇ СОНАТИ ДЛЯ ГІТАРИ І ФОРТЕПІАНО Н.ПАГАНІНІ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-0285.2.2019.190629Keywords:
гітарне мистецтво, бідермайєр, романтизм, моцартіанство, бахіанство в музиці.Abstract
Метою роботи є теоретичне узагальнення через стильовий компаративний аналіз Великої сонати для гітари іфортепіано Н.Паганіні сутності бідермайєрівських і романтичних торкань у засобах вираження, усвідомлюючи
реалії розмежування італійського й німецького художнього світу у ХІХ ст. Методологічною основою дослідження
виступає інтонаційний підхід школи Б.Асафьєва в Україні з виділенням вищевідміченого стильового компаративу і
герменевтичного ракурсу його, як це маємо у працях О.Рощенко, О.Маркової, О.Муравської та ін. провідних
музикознавців. Наукова новизна праці, по-перше, зумовлена оригінальністю теоретичної ідеї перетинів
романтизму і бідермайєра у творчості Н.Паганіні, а, по-друге, вперше в музикознавчих здобутках України
предметом дослідження стала Велика соната для гітари й фортепіано генія італійської музики ХІХ сторіччя.
Висновки. Композиція Н.Паганіні демонструє показову для періоду бідермайєра як мистецтва Реставрації
принципову опору на моцартіанське мислення, що відмежовується від пробетховенської солідарізації з позиціями
Й.С.Баха. Опора на стильові ознаки музики Моцарта закономірні в межах італійського бідермайєра, налаштованого
на вбирання салонних типологій вираження й національних рис останнього, показником яких стає сама речовість
гітарного камерного звучання і вписаність гітарної гри у мистецький вжиток Італії, особливо що стосується
італійського Півдня, з яким біографічно споріднений Паганіні.
References
Андросова Д.В. Символизм и поликлавирность в фортепианном исполнительстве ХХ в.
Монография. Одесса: Астропринт, 2014. 400 с.
Асафьев Б. Музыкальная форма как процесс. Москва – Ленинград, Музыка, 1971, 379 с.
Барбье П. История кастратов. С.-Петербург: Издат. Ивана Лимбаха, 2006. 303 с.
Бальтазар Г.фон, Барт К., Кюнг Г. Богословие и музыка. Три речи о Моцарте. Москва,
Библейско-Богословский институт св.апостола Андрея. 149 с.
Гудман Ф. Магические символы. Москва, 1995. 289 с.
Епишин А.В. Магия музыки барокко: итальянская трио-соната. Санкт-Петербург, Композитор., 2006.
с.
Маркова Маркова Е. Проблемы музыкальной культурологии. Одесса, Астропринт, 2012. 164 с.
неоевроп. С. 99-134
Муравська О. Нариси з історії зарубіжної музичної культури. Вип.1. Одеса: Друкарський дім, 2010. –
с. 145-176
Недева-Илиева Н.Я. Концернаят репертоар по китарнато и музикалнато развитие на ученика.
Автореферат на дисертация… на нучната степен «доктор» 05.08.02 – Музикознание и музикално изкуство.
София 2016. 60 с.
Полянская Т.П. Трио-соната как жанровый феномен VII-XVIII ст. канд.дисс., специальность 17.00.03
– музыкальное искусство, ОНМА им. А. В. Неждановой, Одесса, 2016. 163 с.
Соната [В. Бобровский Музыкальная энциклопедия в 6-ти томах. Гл.ред. Ю.Келдыш. Т. 5 СИМОН-
ХЕЙЛЕР. Москва: Сов. энциклопедия, 1981. С. 193 – 200.
Хохловкина А. Западноевропейская опера. Конец XVIII – первая половина ХІХ века. Очерки.
Москва, Гос.муз.издат., 1962. 368 с.
Нeusler H. Das Biedermeier in der Musik. Die Musikforschung. XII Jahrgang. Basel-Kassel, Barenreiter
Verlag, 1959, S.422-431.
Downloads
Published
Issue
Section
License
This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Authors who publish with this journal agree to the following terms:
- Authors retain copyright and grant the journal right of first publication with the work simultaneously licensed under a Creative Commons Attribution License that allows others to share the work with an acknowledgement of the work's authorship and initial publication in this journal.
- Authors are able to enter into separate, additional contractual arrangements for the non-exclusive distribution of the journal's published version of the work (e.g., post it to an institutional repository or publish it in a book), with an acknowledgement of its initial publication in this journal.
- Authors are permitted and encouraged to post their work online (e.g., in institutional repositories or on their website) prior to and during the submission process, as it can lead to productive exchanges, as well as earlier and greater citation of published work (See The Effect of Open Access).
