ДО ПИТАННЯ КУЛЬТУРОЛОГІЧНОЇ СПАДЩИНИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ДУХОВНОСТІ В ТЕОРЕТИЧНИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ

Authors

  • Оксана Дульська

DOI:

https://doi.org/10.32461/2226-0285.2.2019.190636

Keywords:

інтелектуально-духовна культура, концепції інтелектуальної духовності, інтелектуальні традиції, інтелектуальна еліта, гуманітаризація освіти.

Abstract

Метою статті є аналіз деяких концептуальних засад гуманітарних знань європейської теоретико-
методологічної спадщини, на основі яких формується сучасний образ інтелектуально-духовної особистості, еліти
нації. Методологія дослідження. Дослідження базується на культурологічних методах, зокрема аналітичному,
синтетичному, герменевтичному, що надало змогу виокремити і проаналізовати класичні і сучасні гуманітарно-
філософські, соціально-політичні, культурологічні теорії інтелектуальної духовності. Наукова новизна. Уперше в
культурологічній вітчизняній науці на базі зарубіжної та вітчизняної історіографії здійснено спробу узагальнення
деякої фундаментальної бази наукових теорій, що стосуються концепцій інтелектуальної духовності в теоретичних
дослідженнях вчених гуманітарних галузей знань. Висновки. Визначено, що трансформація традицій
інтелектуально-духовної культури особистості та суспільства динамічно розгорталась в порядку синхронності
теологічних та науково-експериментальних знань від античності до Ренесансу. Філософські, соціологічні,
антропологічні концепції ХІХ-ХХ ст. підтверджують культурологічні погляди дослідників попередніх епох, не
виключаючи критичну позицію окремих вчених на стан інтелектуально-духовної культури сучасного їм суспільства.

References

Августин Блаженный. Творения. Т. 3. О граде Божием, кн. 1-13. Санкт-Петербург : Алетейя, 1998. 595 с.

Вебер М. Избранные произведения. Москва: Прогресс, 1990. 805 с.

Дильтей В. Построение исторического мира в науках о духе Т.3 / Собр. соч. в 6 т. Москва: Три квадрата, 2004.

с.

Дульська О. Навчально-методичне забезпечення вищої освіти в давні часи / Освіта і наука в Україні: шляхи

розвитку та напрямки взаємодії: матеріали доповідей VII Всеукраїнської заочної науково-практичної конференції. Харків:

НП «ЦНТ», 2018. С. 38-44.

Дульська О. Ремінісценція антично-гуманістичного знання епохи Просвітництва / Актуальні питання

культурології. 2017. Вип. 17. С. 10-15.

Кант И. Критика практического разума / Лекции по этике. Москва: Республика, 2000. С. 284-404.

Кант И. Критика способности суждения . Москва: Искусство, 1994. 367 с.

Кант І. Критика чистого розуму . Київ: Юніверс, 2000. 504 с.

Кузьменко Т. Особливості формування культурологічної категорії «духовна культура» / Культура України,

№ 62. С. 52-60.

Ортега-и-Гассет Х. Эстетика. Философия культуры. Москва: Искусство, 1991. 588 с.

Розанов В. Место христианства в истории / Религия и культура. Статьи и очерки 1902-1903 гг. Москва:

Республика; «Росток», 2008 . с. 9-27.

Розанов В. Сумерки просвещения: сборник статей по вопросам образования. Москва: Книга по Требованию,

250 с.

Сартр Ж.-П. Экзистенциализм - это гуманизм. Москва: Политиздат, 1989. 412 с.

Сорокин П. Структурная социология / Человек. Цивилизация. Общество. - Москва: Политиздат, 1992. с. 156-221

Тайлор Э. Б. Первобытная культура. Москва:Политиздат, 1989. 573 с.

Фрейд З. Вопросы общества. Происхождение религии. Москва: Фирма СТД, 2008. 606 с.

Шейко В. Культура. Цивілізація. Глобалізація (кінець ХІХ - початок ХХІ ст.). Харків : Основа, 2001. 520 с.

Шпенглер О. Закат Европы: Очерки морфологии мировой истории в 2 т. Т.1 : Гештальт и действительность .

Москва: Мысль, 1998. 672с.

Яремченко В. Національна освіта за системою західноєвропейського стандарту «семи вільних мистецтв» /

Наукові записки НПУ імені М. П. Драгоманова, 2010. № 90. С. 266-276.

Published

2019-03-25

Issue

Section

Статті