ХУДОЖНЯ ЕМАЛЬ У ХРОНОТОПІ УКРАЇНСЬКОГО МИСТЕЦТВА
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-0285.2.2019.190639Keywords:
емальєрне мистецтво, художня емаль, гаряча емаль, техніка гарячої художньої емалі, образотворче мистецтво, Олександр Бородай.Abstract
Мета дослідження полягає у висвітленні процесу становлення та розвою наукової школи дослідженняемальєрного мистецтва та його базової складової – техніки гарячої художньої емалі на тлі історичної генези
українського мистецтва. Методи. Розкриттю мети дослідження сприяло застосування загальнонаукових
принципів достовірності та всебічності у поєднанні з системним та комплексним підходами, а також
використання історико-хронологічного, мистецтвознавчого, техніко-технологічного, евристичного та
герменевтичного методів. Використання вказаних методів дослідження сприяло отриманню власних
результатів. Аналіз наукових студій засвідчив початок наукового мистецтвознавчого дискурсу щодо місця і
ролі емальєрного мистецтва у художній творчості. Складність його наукового осмислення полягає у техніці
виготовлення твору мистецтва. Наукова новизна одержаних результатів полягає у постановці і розробці
актуальної, малодослідженої теми генези та еволюції українського емальєрного мистецтва. Результати
студіювання сутності емальєрного мистецтва можуть слугувати важливою складовою у дослідженні проблем
сучасного мистецтва та розвитку мистецтвознавчої науки. Висновки. Емальєрне мистецтво в Україні набуло
значення мистецького явища, яке має свою теоретичну основу, періодизацію, техніко-технологічну основу та
своїх послідовників. Діяльність митців розвинула художнє значення та цінність творів емальєрного мистецтва у
соціальному житті суспільства. У науковому осмисленні художня емаль постає як вид мистецтва та отримує
термінологічне визначення – емальєрне мистецтво. Історіографія емальєрного мистецтва відображає історію
розвитку техніки гарячої художньої емалі, проте недостатньо висвітлює питання технології і способів
виконання емальєрних творів, їх атрибутивні властивості, експертизу та оцінку, що є свідченням становлення
наукової школи мистецтвознавчого аналізу творів, виконаних у техніці гарячої емалі. Специфіка емальєрного
мистецтва, як виду образотворчого мистецтва, полягає у технології втілення художніх задумів, що надає творам
неповторність, новаційність, широту колірної палітри і різноманітність фактур, можливість створення об’єму.
References
Барбалат О. Мистецтво народжене вогнем: старовинна техніка гарячої емалі на теренах сучасної України.
Культурні та мистецькі студії ХХІ століття: науково-практичне партнерство: матеріали міжнародного
симпозіуму, 6 червня. 2019 р. М-во культ. України; Нац. акад. кер. кадрів культ. і мистец. Київ: НАКККіМ, 2019. C.
-123.
Бородай Ю. О. Українська емаль / Альбом-каталог. К.: Український письменник, 2013. 264 с.
Довгань Ю.О. Мистецтво емалі в Україні: історичний досвід та сучасний стан. Автореферат на здоб. наук.
ступ. канд. мист. Харків: ХДАДіМ, 2009. 19 с.
Кравченко М. Я. Мистецтво прикрас в Україні останньої третини ХХ – початку ХХІ століття: європейський
контекст, художні особливості, персоналії. Автореферат на здоб. наук. ступ. канд. мист.. Львів: Львівська національна
академія мистецтв, 2017. 19 с.
Луць С. В. Художні гарячі емалі в мистецтві Класичного ювелірного Дому «Лобортас».
Мистецтвознавство’13. СКІМ. Львів: 2013. С. 173 – 182.
Луць С. В. Ювелірне мистецтво України на зламі ХХ–ХХІ ст.: генезис поступу. Деміург: ідеї, технології,
перспективи дизайну. 2019. Том 2. № 1. С. 93 – 111.
Пасічник Л.В. Ювелірне мистецтво України XX – початку XXI століття (історія, стилістика, персоналії).
Автореферат на здоб. наук. ступ. канд. мист. Київ: Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М.
Т. Рильського НАН України, 2015. 23 с.
Техника художественной эмали, чеканки и ковки: уч. пособие / А.В.Флеров и др. М.: Высшая школа, 1986. 191 с.
Шмагало Р. Ювелірне мистецтво України: авторський пошук і ринок. Образотворче мистецтво, 2012. № 3 –
С. 34 – 35.
Шмагало Р. Художній метал України ХХ – початок ХХІ століття. Енциклопедія художнього металу. Львів:
Апріорі. 2015. Т 2. С. 42.
Downloads
Published
Issue
Section
License
This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Authors who publish with this journal agree to the following terms:
- Authors retain copyright and grant the journal right of first publication with the work simultaneously licensed under a Creative Commons Attribution License that allows others to share the work with an acknowledgement of the work's authorship and initial publication in this journal.
- Authors are able to enter into separate, additional contractual arrangements for the non-exclusive distribution of the journal's published version of the work (e.g., post it to an institutional repository or publish it in a book), with an acknowledgement of its initial publication in this journal.
- Authors are permitted and encouraged to post their work online (e.g., in institutional repositories or on their website) prior to and during the submission process, as it can lead to productive exchanges, as well as earlier and greater citation of published work (See The Effect of Open Access).