ОРАТОРСЬКЕ МИСТЕЦТВО ТА ЙОГО РОЛЬ В ІВЕНТ-СФЕРІ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-0285.2.2020.222416Ключові слова:
ораторське мистецтво, event-менеджмент, індустрія дозвілля, професійна діяльність, мистецтвоАнотація
Мета дослідження полягає у аналізі особливостей становлення ораторського мистецтва та дослідженні аспектів його застосування у сфері дозвілля та мистецтва. Внаслідок трансформаційних процесів, які спостерігаються в сучасній культурі, ораторське мистецтво постає невід’ємним компонентом професійної діяльності в івент-сфері. Методологія дослідження передбачає використання аналітичного методу задля виокремлення особливостей ораторського мистецтва. Метод синтезу застосовано для виділення базових чинників, які мають враховуватись в процесі опанування ораторським мистецтвом. Наукова новизна полягає у тому, що вперше розкрито аспекти застосування ораторського мистецтва в сфері event-менеджменту, індустрії дозвілля та культури. Ораторське мистецтво виступає важливою частиною презентації культурних продуктів та мистецьких творів, адже існує нерозривний зв'язок у сприйнятті якості об’єкта та суб’єкта, який його продукує та відтворює. Висновки. Ораторське мистецтво займає важливе місце у сучасній культурі. Історично склалось, що воно є невід’ємною частиною діяльності юристів, політиків, держслужбовців, викладачів. З розвитком соціокультурної сфери актуалізується потреба у вихованні такого комплексу вмінь у робітників в event-менеджменті та індустрії дозвілля. Зростання ролі та значення медіа-простору викликає необхідність у формуванні кадрів, які будуть сприяти просуванню культурних та мистецьких продуктів, що не в останню чергу досягається за допомогою красномовства. Комплекс засобів, які мають враховуватися при вихованні навичок ораторського мистецтва охоплюють мовні, технічні, психологічні, педагогічні та логічні чинникиПосилання
Ghoncharova, O. M. (2010). Oratory: features of formation. Kulʹtura Ukrayiny. Kharkiv: KhDAK, 31, 40–50 [in Ukrainian].
Dzheparoskiy, I. (2006). The first architect of the sublime: Pseudo-Longinus. Filologicheskie zametki. Perm, 1, 1-8 [in Russian].
Yermakov, S.G., Makarenko, Yu.A., Sokolov, N.Ye. (2017). Event management: review and systematization of approaches to the organization of events. Upravlencheskoe konsultirovanie, 9 (105), 140-148 [in Russian].
Kacavecj, R.S. (2009). Oratory as a component of professional qualities of a lawyer. Visnyk Akademiji advokatury Ukrajiny, 1(14), 137-141 [in Ukrainian].
Oratory I. M. Plotnycjka (Ed). (2011). Kyjiv: NADU [in Ukrainian].
Osypova (Ed). (2006). Kharkiv: Odissej [in Ukrainian].
Psevdo-Longin, (1966). On the sublime. Moskva-Leningrad: Nauka [in Russian].
Shuljar, O. D. (2017). Methodical advice on the organization of independent work of students on voice production (To help vocalists - beginners) specialties "Music pedagogy and education", "Academic and pop singing", "Conducting" [in Ukrainian].
Eastman, C. (2016). Oratory and Platform Culture in Britain and North America, 1740–1900. Oxford Handbooks Online. [in English].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.