"ЗОЛОТНЕ ШИТВО": ДО ВИЗНАЧЕННЯ ЗМІСТУ ПОНЯТТЯ У КОНТЕКСТІ СВІТСЬКОГО ПОБУТУВАННЯ
Анотація
Мета дослідження пов‘язана з висвітленням використання золотного шитва у світському житті. Для досягнення мети проаналізовано розвиток, становлення і застосування українського національного гаптування. Методологія дослідження полягає у використанні загальнонаукових методів: аналітичного, історичного, системно- го, комплексного, узагальнюючого. Зазначені методи дають змогу піддати аналізу та розкрити суть поняття "золотне шитво". Наукова новизна. Вперше відображено використання золотного шитва у світському житті. Розкрито зна- чення термінів "гаптування" і "золотне шитво". Стаття розширює уявлення про українську національну вишивку, дає можливість глибше усвідомити роль декоративного мистецтва. Висновки. Золотне шитво має глибокі корені походження і розвитку. Традиції українського гаптування продовжують розвиватись і утверджуватись на основі української національної культури.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.
