ЕКРАННА КУЛЬТУРА В ІСТОРІЇ ВІЗУАЛЬНИХ МИСТЕЦТВ: ФЕНОМЕН, СПЕЦИФІКА, АКТУАЛЬНІ ТРАНСФОРМАЦІЇ
Анотація
Метою статті є дослідження ролі та місця екранної культури в сучасній парадигмі візуальної творчості, виявлення її специфіки та актуальних трансформацій. Методологія. Дослідження має міждисциплінарний характер, використовуються історичний (діахронія), порівняльний (синхронія), а також системний підходи. Наукова новизна роботи. В статті зроблено спробу розширити й поглибити наявні дослідження щодо місця, ролі та специфіки екранної культури в історії візуальних мистецтв. Висновки. Екранна культура, розвиваючись і набуваючи нових форм протягом двох століть (від «німого кіно» до віртуального світу), змінює й людину як суб’єкта візуальної комунікації. Показано, що сучасна екранна культура є комплексним явищем, яке поєднує в собі кілька типів мистецтва – власне візуалізацію, музику, мовотворчість. Дослідження підтвердило, що сьогодні екранна культура є новою, розвиненою формою культурної компетентності сучасної людини, новітнім механізмом соціалізації та інкультурації. При цьому вона також є системою маніпулювання, керування свідомістю людини, управління її потребами. Зазначено, що перспективами подальших досліджень є вивчення жанрової парадигми ігрового багатосерійного телефільму як однієї зі специфічних форм екранної культури та розкритті особливостей екранних персонажів у сучасному вітчизняному телепросторі.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.