МИСТЕЦТВО ЯК НЕЗАМІННА СКЛАДОВА ПРОЦЕСІВ ОСВОЄННЯ ЛЮДИНОЮ НАВКОЛИШНЬОЇ ДІЙСНОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.32461/149545Ключові слова:
інтерпретація, мистецтво, картина світу, свідомістьАнотація
Мета роботи. Охарактеризувати певні алгоритми світосприйняття та образотворення як засіб презентації візуальної «картини світу». У цьому контексті образотворче мистецтво розглядається як система освоєння навколишньої дійсності через виняткову потребу особистості структурувати інформацію та фіксувати її у художніх практиках. Методологічною основою дослідження слугують загальнонаукові та культурологічні методи дослідження, що застосовуються для осмислення взаємозв ’язків між історичними змінами навколишньої дійсності та різними формами художніх процесів. Наукова новизна. У статті розглянуто образотворче мистецтво як відкриту полістилістичну конструкцію, у якій формотворчий процес художньої дії є універсальним репрезентантом світоглядного змісту. Висновки. Мистецтво, маючи дуже чутливі сенсори світосприйняття та інструментарій формотворчості, дає можливість людині змінювати мову та образи, за допомогою яких вона інтерпретує навколишню дійсність, створюючи власну «картину світу».
Посилання
Базен Ж. История истории искусства: от Вазари до наших дней / Ж. Базен; [пер. с фр., послесл. и общ. ред. Ц. Г. Арзаканяна]. - М.: Прогресс-Культура, 1994. - 527 с.
Гуссерль Э. Философия как строгая наука / Э. Гуссерль. - Новочеркасск: Сагуна, 1994. - 358 с.
Эйнштейн А. Мотивы научного исследования / А. Эйнштейн; [Собрание научных трудов: в 4 т.]. - М., 1967. - Т. 4. - 600 с.
Эко У. Искусство и красота в средневековой эстетике / У. Эко. - СПб.: Алтейя, 2003. - 256 с.
Каган М. С. Морфология искусства / М. С. Каган. - Л.: Искусство, 1972. - 440 с.
Коллингвуд Р. Дж. Принципы искусства / Р. Дж. Коллингвуд; [пер. с англ. А. Г. Ракин; ред. Е. И. Стафьева]. - М.: Языки русской культуры, 1999. - 328 с.
Лукьянов А. Е. Становление философии на востоке / А. Е. Лукьянов. - М.: ИНСАН, РМФК, 1992. - 208 с.
Психологія. Словарь / Под. ред. А.В. Петровского, М.Г. Ярошевского. М.: Политиздав, 1990. - 494 с.
Хайдеггер М. Бытие и время / М. Хайдеггер; [пер. с нем. В. В. Бибихина]. - X.: Фолио, 2003. - 503 с.
Bazin, J. (1994). History of art history, from Vasari to this day. Moscow: Progress- Culture [in Russian].
Husserl, E. (1994). Philosophy as a rigorous science. Novocherkassk: Saguna [in Russian].
Einstein, A. (1967). Motives research. Vol. 4. Moscow [in Russian].
Eco, U. (2003). Art and beauty in medieval aesthetics. Saint Petersburg: Alteyya [in Russian].
Kagan, M.S. ( 1972). Morphology art. Leningrad: Art [in Russian].
Collingwood, R.J. (1999). The principles of art. Moscow: Languages of Russian Culture [in Russian].
Lukyanov, A.E. (1992). Formation of Philosophy in the east. Moscow: INSAN, RMFK [in Russian].
Petrovsky, A.B. & Yaroshevsky, M.G. (1990). Psihologiya. Dictionary. Moscow: Politizdav [in Russian].
Heidegger, M. (2003). Being and Time. Kharkiv: Folio [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Serhii Bondarenko
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.