ХУДОЖНЯ ОБРАЗНІСТЬ ТА СИМВОЛІЧНІСТЬ ЖІНОЧИХ ПАРТІЙ У БАЛЕТАХ УКРАЇНСЬКОЇ ТЕМАТИКИ СЕРЕДИНИ ХХ СТОЛІТТЯ

Анотація

Мета дослідження – виявити специфіку жіночих образів в українських балетах національної тематики середини ХХ ст. крізь приму художньої образності та символічності. Методологія полягає у використанні проблемно-хронологічного принципу, методів синтезу, мистецтвознавчого аналізу, що дозволило провести науково об’єктивне дослідження. Наукова новизна полягає у ретроспективному аналізі жіночих образів українських балетів, виявленні їх основного художньо-образного навантаження – демонстрація глибинної сутності трагічної долі української жінки, піднесення образу жінки до рівня символу. Висновки. Жіночі образи у балетах національної тематики («Пан Каньовський», «Лілея», «Маруся Богуславка», «Відьма» та ін.) транслюють систему символів, пов’язаних з образом жінки в українській літературі та фольклорі. Переважають мотиви трагічної долі сильної особистості, що є знаковим для балетів української тематики. Характерною ознакою жіночих образів балетів національної тематики стало зображення особистих переживань у тісному зв’язку з розкриттям ідей визвольної боротьби народу, що було актуальною темою в радянському театрі середини ХХ ст. Роль індивідуальності митця у розкритті художнього образу наочно проявляється у балетмейстерському та виконавському мистецтві хореографії (різні трактування Бондарівни у «Пані Каньовському» В. Дуленко, Г. Лерхе, О. Гавриловою).