МАКРОЦИКЛИ ЯК ЛОКУСИ ІНТЕРТЕКСУАЛЬНОГО СМИСЛОУТВОРЕННЯ (НА МАТЕРІАЛАХ АНСАМБЛЕВОЇ ТВОРЧОСТІ УКРАЇНИ ОСТАННЬОЇ ТРЕТИНИ ХХ – ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТЬ)
DOI:
https://doi.org/10.32461/149791Ключові слова:
камерно-інструментальний ансамбль, інтертекстуальність, автоінтер-текстуальність, макроцикли пам'яті, авторські макроцикли, макроідеяАнотація
Мета роботи полягає у дослідженні процесів семіологічного та естетико-культурологічного віддзеркалення інтертекстуальної стратегії моделювання художньо-семіотичної цілісності творів камерно-інструментального мистецтва України останньої третини ХХ – початку ХХІ століть та пов'язаного із цим впливу інтертекстуального потенціалу музичних структур на функціонування символічних макроциклів у гіпертекстовому просторі музичної свідомості. Методологія дослідження. Застосовано теоретико-музикознавчий, семіотичний, інтертекстуальний, культур-герменевтичний методи аналізу. Наукова новизна. Виявлено розгортання символічних макроциклів у гіпертекстових вимірах музичної свідомості. Підкреслено значення цих процесів у оновленні семіотики і семантики сучасної музичної культури при одночасному збереженні традицій культурно-історичної, жанрово-стильової та музично-семіотичної пам'яті. Висновки. Аналіз творів камерно-інструментального мистецтва України останньої третини ХХ – початку ХХІ ст. загострює дослідницьку увагу на осмисленні семіотичної природи функціонування феномену музичної інтертекстуальності та культурологічного значення інтертекстуальної поетики творчої свідомості. З'ясовано, що актуалізовані в камерно-інструментальній музиці за допомоги художньо-композиційних принципів полістилістики багатошарові інтертекстуальні / автоінтертекстуальні зв’язки формують діахронічний / синхронічний зріз експліцитних / імпліцитних, комплементарних / антитетичних семіотико-змістових паралелей. Виявлена унікальність інтертекстуального потенціалу музичних структур полягає у здатності до формування окреслених зв'язків як на рівні окремих композицій, так і на рівні макроциклів композицій – символічного об'єднання творів різножанрової належності у спільному гіпертекстовому просторі комунікації мовно-знакових кодів, культурно-мистецьких феноменів та творчих персоналій різних історико-стильових епох, країн, регіонів, мистецьких шкіл. Спостережено розгортання макроциклів пам'яті, які складаються з творів декількох авторів, умовно поєднаних асоціативними зв'язками з минулим, "чужим словом", а також авторських макроциклів, утворених зі спеціально поєднаних автоцитатами композицій одного автора, що містять зашифроване мистецьке послання. Доведено, що функціонування даних різновидів макроциклів слугує, з одного боку, оновленню семіотики та семантики сучасної музичної культури, а з іншого, – уособлює пам'ять про культуру та вкорінює зв’язок із традиціями у змісти і конотації творів музичного, у т.ч. і камерно-інструментального мистецтва України та музично-естетичну свідомість його інтерпретаторів та реципієнтів.
Посилання
Афоніна О. С. Художні прийоми "подвійного кодування" в синтезі мистецтв / О. С. Афоніна // Актуальні проблеми історії, теорії та практики художньої культури : зб. наук. праць. – Вип. 38. – К. : Міленіум, 2017. – С. 118–128.
Барт Р. Избранные труды: Семиотика. Поэтика: Пер. с фр./ Сост., общ. ред. и вступ. ст., Г. К. Косикова. – М.: Прогресс, 1989. – 616 с.
Женетт Ж. Палимпсесты: литература во второй степени. – М.: Науч. мир, 1982. – 76 с.
Коханик И. Интертекстуальность как основа диалога в пространстве современной музыкальной культуры / И. Коханик // Київське музикознавство: Культурологія та мистецтвознавство : зб. наук. статей. – Вип. 45. – К. : НМАУ ім. П. І. Чайковського, КІМ ім. Р. М. Глієра, 2013. – С. 68–93.
Кристева Ю. Семиотика: исследования по семанализу / Пер. с фр. Э. А. Орловой. – М.: Академический проект, 2013. – 285 с.
Пьеге-Гро Н. Введение в теорию интертекстуальности : Пер. с фр. / Общ. ред. и вступ. ст. Г. К. Косикова. – М.: Издательство ЛКИ, 2008. – 240 с.
Смирнов И. П. Порождение интертекста (элементы интертекстуального анализа с примерами из творчества Б. Л. Пастернака), 2-е изд. испр. и доп. – СПб.: СПБГУ, 1995. – 193 с.
Фатеева Н. А. Интертекст в мире текста: контрапункт интертекстуальности: Изд. 3-е, стереотипное. – М. : КомКнига, 2007. – 280 с.
Чернявская В. Е. Лингвистика текста: Поликодовость, интертекстуальность, интердискурсивность. – М.: Книжный дом "Либроком", 2009. – 248 с.
Afonina O. S. (2017). Artistic techniques of "double coding" in the synthesis of arts. Topical problems of History, Theory and Practice of Artistic Culture, 38, 118–128 [in Ukrainian].
Bart R. (1989). Selected Works: Semiotics. Poetics. Moscow: Progress [in Russian].
Genette G. (1982). Palimpsest: literature in the second degree. Moscow: Nauchnyi mir [in Russian].
Kohanik I. (2013). Intertextuality as a basis for dialogue in the space of contemporary musical culture. Kyiv Musicology: Cultural and Art Studies, 45, 68–93 [in Russian].
Kristeva Yu. (2013). Semiotics: studies on semanalysis. Moscow: Academicheskiy proekt [in Russian].
Pyege-Gro N. (2008). Introduction to the theory of intertextuality. Moscow: LKI [in Russian].
Smirnov, I. P. (1995). The generation of intertext (elements of intertextual analysis with examples from B. L. Pasternak's works). St. Petersburg: SPBGU [in Russian].
Fateeva N. A. (2007). Intertext in the world of the text: the counterpoint of intertextuality. Moscow: KomKniga [in Russian].
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Anastasia Kravchenko
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.