СТИЛІСТИКА БАЛЕТУ МИХАЙЛА CКОРУЛЬСЬКОГО «ЛІСОВА ПІСНЯ» ЯК ДЖЕРЕЛО ТВОРЧОСТІ В УКРАЇНСЬКІЙ БАЛЕТНІЙ МУЗИЦІ
DOI:
https://doi.org/10.32461/149817Ключові слова:
балет, українська балетна музика, українська хореографія, Михайло Cкорульський, «Лісова пісня»Анотація
Мета роботи – дослідити стилістику та жанровість балету «Лісова пісня» видатного українського композитора ХХ ст. М. Cкорульського та виявити його значення для подальшого розвитку вітчизняного балету та балетної музики. Методологія дослідження базується на комплексному застосуванні структурно-системного підходу, біографічного та мистецтвознавчого методу, що дозволило виявити характерні риси стилю балету М.Скорульського «Лісова пісня» та його вплив на подальший розвиток балетного мистецтва ХХ ст. Наукова новизна дослідження полягає у виявленні та осмисленні жанрово-стилістичних особливостей балету М.Скорульського «Лісова пісня» в аспекті становлення вітчизняного балету ХХ ст. Висновки. В результаті проведеного дослідження встановлено, що балет «Лісова пісня» М.Скорульського з точки зору культурно-мистецької феноменології є не тільки перлиною українського балету. Композитор в своїй роботі створив лірично-психологічну хореографічну поему з цілісними музичними образами, насичену драматичним змістом. Загалом, творча спадщина М.Cкорульського складається з творів різних за жанрами, серед яких дві симфонії, ораторія «Голос матері», опера «Свіччине весілля», балет «Бондарівна», камерна музика. Всім їм властива емоційна насиченість, симфонічне мислення, поетичність та національний колорит.
Посилання
Гончар О. Т. Письменницькі роздуми: літературно-критичні статті. Київ: Дніпро, 1980. 314 с.
Покальчук В.Ф. Слідами Лесі Українки. Спогади про Лесю Українку. Київ: Вітчизн. письменник, 1963. С. 56-58.
Дей О. І. Володарка народної пісенної скарбниці. Народні пісні в записах Лесі Українки та з її співу. Київ: Музична Україна, 1971. С. 37-39.
Франко І. Я. Твори.: у 20 т. Т. 17. Київ: Держлітвидав, 1955. 263 с.
Загайкевич М. П. «Лісова пісня» балет М. Скорульського. Київ: Мистецтво, 1963. 50 с.
Скорульський М. А.. Лісова пісня. Київ: Мистецтво, 1964. 80 с.
Маковій Д. Упорядкування і вступні статті. Лібрето балету «Лісова пісня» Н. Скорульської за однойменним твором Лесі Українки. Київ: Музична Україна, 1982. 120 с.
Gonchar, O. T. (1980). Written Thoughts: Literary and Critical Articles. Kyiv: Dnipro [in Ukrainian].
Pokalchuk, V.F. (1963). In the footsteps of Lesya Ukrainka. Memories of Lesja Ukrainka. Kyiv: Vitchyzn. Pysmennyk [in Ukrainian].
Dey, O.I. (1971. Volodarka folk song treasury. Narodni pisni v zapysakh Lesi Ukrainky ta z yii spivu), 37-39, Kyiv: Muzychna Ukraina [in Ukrainian].
Franko, I. Ya. (1955). Works: 20 vol. V. 17. Kyiv: Derzhlitvydav [in Ukrainian].
Zagaykevich, M.P. (1963). «Forest Song» M. Scorulsky's ballet. Kyiv: Mystetstvo [in Ukrainian].
Skorulsky, M. A. (1964). Forest song. Kyiv: Mystetstvo [in Ukrainian].
Makoviy, D. (1982). Organizing and introductory articles. Libretto of the «Forest Song» ballet by N. Skorulskaya by the name Lesia Ukrainka. Kyiv: Muzychna Ukraina [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Alexander Melnichenko, Iryna Gorchynska
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.