КАПЕЛА «ДУМКА» В КОНТЕКСТІ НАЦІОНАЛЬНОГО ХОРОВОГО РУХУ 1917 – 1920-Х РОКІВ
DOI:
https://doi.org/10.32461/149841Ключові слова:
капела, «ДУМКА», «Дніпросоюз», диригент, національний хорАнотація
Мета роботи. Дослідити зв’язки капели «ДУМКА» із колективами-попередниками 1917 – 1919 рр., визначити рік створення колективу, встановити особу фундатора і першого диригента капели. Методологія роботи полягає в застосуванні компаративного, аналітичного та історико-логічного методів під час аналізу архівних матеріалів, наукових досліджень музикознавців різних періодів. Наукова новизна. Спираючись на доведені історичні факти, встановлено, що витоки хорової капели «ДУМКА» сягають хору «Дніпросоюзу» під орудою диригента П. Бігдаша-Богдашева (1918 – 1919 рр.). Стає зрозумілим, що всупереч радянській версії, історія створення славетного колективу почалася за часів УНР і пов’язана з діячами національного відродження 1917 – 1920-х років: П. Бігдаша-Богдашева, Д. Коліуха, О. Кошиця, К. Стеценка, О. Приходька. Фактологічна інформація свідчить про те, що вирішальна роль у створенні національної хорової капели в Україні належить К. Стеценкові. Опрацювання відомостей із музикознавчих праць наших сучасників дало змогу подати доповнену хронологію всіх диригентів капели за її столітню історію. Висновки. Осмислення ситуації в культурно-мистецькому житті України 1917 – 1920-х рр. дає нову точку відліку історії капели «ДУМКА», формує уявлення про мету її творчої діяльності. На її шляху були різні періоди злетів і падінь, але від того часу, коли до керівництва капелою прийшов Є. Савчук, «ДУМКА» поступово стала на шлях відродження української, зокрема духовної, музики, популяризації її у світі. Ідея створення українського національного хору пройшла столітній шлях розвитку і завдяки діяльності вітчизняних хорових діячів, композиторів, музикознавців втілилась у творчій концепції Національної хорової капели «ДУМКА» під орудою Є. Савчука.
Посилання
Вахняк Є. Д. Олександр Сорока. Київ: Музична Україна, 1975. 62 с.
Грінченко М. М. «Думка» та її роль в організації хорової справи. УМГ. 1926. № 1.
Державний архів Київської області. Ф.Р. 1878. Оп. 2. Спр. 217. Арк. 64
Інститут рукопису Національної бібліотеки України ім. В. Вернадського. Ф.50. №778. Арк.7
Козицький П. O. Памяті Стеценка. Пролетарська правда. 1922. 3 травня.
Пархоменко Л. О. Кирило Стеценко. Київ : Музична Україна, 2009. 392 с.
Пархоменко Л. О., Шевчук О. В. «ДУМКА»: Українська музична енциклопедія. Київ, 2006. Том І. 679 с.
Пархоменко Л. О. Бігдаш-Богдашев (Бігдашев) Полікарп Микитович: Українська музична енциклопедія. Київ, 2006. Том І. 679 с.
Семенко Л. І. Їх поєднала пісня Леонтовича… Вінниця: ПП «Едельвейс і К», 2007. 272 с.
Шибанов Г. М. Нестор Городовенко: житя і творчість. Київ : Видавництво імені Олени Теліги, 2001. 249 с.
Vahniak, Y. D. (1975). Oleksandr Soroka. Kyiv: Muzychna Ukrajina [in Ukrainian].
Hrynchenko, M.M. (1926). «DUMKA» and its role in organizing of choral activity. Ukrayinska Musychna Hazeta, 1 [in Ukrainian].
Derzhavnyi arkhiv Kyivskoi oblasti. F.R. 1878. Op. 2. Spr. 217. Ark. 64 [in Ukrainian].
Instytut rukopysu Natsionalnoi biblioteky Ukrainy im. V. Vernadskoho. F.50.№778. Ark.7
Kozytskyi, P. O. (1922). In memory of Stetsenko. Proletarska pravda, 3 of May, [in Ukrainian].
Parhomenko, L. O. (2009). Kyrylo Stecenko. Kyiv: Musychna Ukraina [in Ukrainian].
Parhomenko, L. O. & Shevchuk O. V. (2006). «DUMKA». Ukrainska musychna entsyklopediia, 1, 679 [in Ukrainian].
Parhomenko, L. O. (2006). «Bihdash-Bohdashev Polikarp Mykytovych». Ukrainska musychna entsyklopediia, 1, 679 [in Ukrainian].
Semenko, L. I. (2007) United by Leontovych song. Vinnytsia: Edelveis i K [in Ukrainian].
Shybanov, H. M. (2001). Nestor Horodovenko: life and work. Kyiv: Vydavnytstvo imeni Oleny Telihy [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Oksana Nikitiuk
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.