РЕСТОРАННА ДІЯЛЬНІСТЬ У КОНТЕКСТІ РОЗВИТКУ СУЧАСНОЇ ЕКОКУЛЬТУРИ
DOI:
https://doi.org/10.32461/181567Ключові слова:
екологічна культура, екологічна свідомість, ресторанна діяльність, сучасні екологічні принципи.Анотація
Мета статті – виявити вплив діяльності закладів ресторанного господарства на формування і розвиток екологічної культури та екологічної свідомості відвідувачів. Методологія дослідження заснована на сучасних культурологічних концепціях, основою яких є міждисциплінарний та комплексний підхід. Для дослідження специфіки розвитку сучасної екологічної культури застосовано соціально-екологічний та культурний підхід. Методи системного аналізу, узагальнення теорії та практики впровадження екологічних принципів, а також моделювання процесу розвитку екологічної культури та збільшення екологічної свідомості посприяли осмисленню механізмів реалізації принципів сучасної екокультурної концепції в практичній діяльності закладів ресторанного господарства. Наукова новизна. Вперше у вітчизняній культурології проаналізовано ресторанну діяльність у контексті формування та розвитку екологічної культури та екологічної свідомості відвідувачів; простежено взаємовплив на екокультурну свідомість власників та відвідувачів закладів ресторанного господарства; доведено, що впровадження новаторських методів посилення екологічності закладів ресторанного господарства безпосередньо впливає на збільшення кількості потенційних та збереження постійних відвідувачів. Висновки. Ресторанна діяльність, за умов необхідності інтегрування в суспільну свідомість нових смаків, звичок та споживчих переваг, сприяє формуванню інноваційної культури споживання та потреб, у тому числі й екокультурних. Позиціонування посилення екологічної ефективності домінуючим завданням, осмислення власної діяльності з позиції вирішення екологічних проблем людства та використання з цією метою новаторських методів, покращення обізнаності відвідувачів про використання принципів екологічного розвитку власниками закладів ресторанного господарства позитивно впливає на розвиток екологічної культури в цілому.
Посилання
Головко О. М., Чорній М. В. Екологічна безпека в закладах ресторанного господарства. Економіка і суспільство. 2016. Вип. 6. С. 249–255.
Курбатова Е. Е., Черкашина Е. И. Культурологический аспект понятия «ресторан». Новое слово в науке: перспективы развития. 2015. № 4 (6). С. 45–47.
Созинов А. В. Экологический дискурс: глобальный, национальный и региональный уровни (историко-культурологический анализ) : дис. канд. культурологи : 24.00.01 / Краснодарский государственный университет культуры и искусств. Краснодар, 2011. 193 с.
Трифонова Т. А. Психологические установки школьников в отношении природних объектов. Карельский научный журнал. 2013. № 4. С. 105–108.
Эпштейн M.H. Наброски к экологии текста. Комментарии. 1997. № 13. С. 3–41.
Glanz K, Resnicow K, Seymour J, Hoy K, Stewart H, et al. How major restaurant chains plan their menus: the role of profit, demand and health. American Journal of Preventive Medicine. 2007. № 32. рр. 383–88.
Hu, H-H., Parsa, H.G., Self, J. The dynamics of green restaurant patronage. Cornell Hospital Quarterly. 2010. № 51(3). рр. 344–362.
Kostova Z. Environmental education in secondary schools. Sofia : State Publishing House, «Narodna Prosveta», 1985. 165 р.
Lapka М., Vávra J., Sokolickova Z. Cultural Ecology: Contemporary Understanding of the Relationship Between Humans and the Environment. Journal of Landscape Ecology. 2012. № 5 (2). рр. 12–24. DOI: 10.2478/v10285-012-0050-z.
Pankina М.V., Khrustalyova C. M., Egarmin A. A., Shekhova N. V. Role of Design in the Consumer Culture Development: Ecological Context. International journal of environmental & science education. 2016, Vol. 11. №. 16. рр. 8771–8780.
Story M., Kaphingst K., Robinson-O'Brien R., Glanz K. Creating Healthy Food and Eating Environments: Policy and Environmental Approaches. Annual Review of Public Health. 2008. Vol. 29. рр. 253–272. https://doi.org/10.1146/annurev.publhealth.29.020907.090926.
Vakleva Z. About the category of ecological culture. Public sciences, art and culture. 2017. Vol. 4. pp. 257–261.
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Марина Братіцел
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.