ОСОБЛИВОСТІ СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТКУ ЗАКАРПАТСЬКОЇ КОМПОЗИТОРСЬКОЇ ШКОЛИ У ПРИКЛАДАХ ФОРТЕПІАННОЇ ТВОРЧОСТІ др. пол. ХХ ст.
DOI:
https://doi.org/10.32461/181639Ключові слова:
iнтенціональний період розвиту музичної творчості, закарпатська композиторська школа, фортепіанна музика.Анотація
Мета роботи – визначити особливості характеру стилетворчих ініціатив у фортепіанній творчості закарпатських композиторів др. пол. ХХ ст. як такого культуротворчого явища, що має стосунок до Інтенціонального періоду історії музики. Методологія дослідження має основою новітні аналітичні підходи до вивчення глибинної структури музичного тексту засобом семантичного та герменевтичного дискур-аналізу, що як аналітична методика сформувався на тлі понятійно-смислової корекції фундаментальних питань сучасного музикознавства та удосконалення його категоріального апарату; у тому числі – категорії «національного», сучасний понятійний вміст якої передбачає передусім алгоритми етнонаціональної ідентифікації у системі «тотожності різних» (світова художня культура). Наукова новизна полягає у виведених на прикладах фортепіанної творчості закарпатських композиторів періоду др. пол. ХХ ст. особливостях становлення та розвитку закарпатської композиторської школи: це інтенції щодо одномоментного поєднання завдань на предмет опанування академічними технологіями музичного мислення та апробації новітніх (інноваційних) принципів стилеутворення. Висновки. З’ясовано, що становлення і розвиток закарпатської композиторської школи припадає на так званий Інтенціональний період історії музичної культури з його екстенсивним характером стилетворчих ініціатив (стилізації, ідеалізації, алюзійний розвиток стилю тощо). Причому, слід очевидних зрушень у стильовій парадигмі щодо національного дискурсу стилеутворення виявляється тісно пов’язаним із стильовими ремісценціями, оскільки суто національний вектор стилеутворення прагне «дорівнятися» до макроіндивідуаційних процесів резонування у так званій історичній множині стильових систем.
Посилання
Витвицький Василь. За океаном : зб. праць. Львів : Львівська організація Спілки композиторів України, Музикознавча комісія НТШ ім. Т. Шевченка, 1996. 132 с.
Герасимова-Персидська Н. О. Нове в музичному хронотопі кінця тисячоліття. Українське музикознавство. К., 1998. Вип. 28 (Музична україністика в контексті світової культури). С. 32–47.
Ингарден Роман. Исследования по эстетике / пер. с польского А. Ермилова и Б. Фёдорова. – М. : Издательство иностранной литературы, 1962. – 572 с.
Козаренко О. В. Від модернізму до постмодернізму (парадигма розвитку галицької музики ХХ ст.). Musica galiciana: kultura muzyczna Galicji w kontekście stosunków polsko-ukraińskich (od doby piastowsko-książęcej do roku 1945). Rzeszów : WSP, 2000. T. V. S. 247–252.
Консон Григорий. Целостный анализ в контексте научной методологии. Музыкальная академия. 2010, № 2. С. 140–150.
Москаленко В. Г. До визначення поняття «музичне мислення». Українське музикознавство. К. : НМАУ, 1998. Вип. 28 (Музична україністика в контексті світової культури). С. 48–53.
Опанасюк О. П. Інтенціональність у просторі культури: мистецтвознавчий, культурологічний та філософський аспекти : монографія. К. : Аура Букс, 2018. 472 с.
Ручьевская Е. А. Функции музыкальной темы : монография. М.–Л. : Музыка, 1977. 160 с.
Сюта Б. О. Дискурс у музиці й теорія дискурс-аналізу в сучасній науці. Студії мистецтвознавчі: Театр. Музика. Кіно. К. : ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАНУ, 2010. Чис. 1 (29). С. 35–42.
Ярко М. І. Художньо-стильові особливості українського музичного модерну в соціокультурному контексті «фази європеїзації». Музична україністика: сучасний вимір. К. : Ін-т мистецтвозн., фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського НАНУ, 2011. Вип. 6 (збірник наукових статей пам’яті музикознавця, доктора мистецтвознавства М. М. Гордійчука). С. 189–198.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Ліанна Бучок
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.
