ОСОБЛИВОСТІ СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТКУ ЗАКАРПАТСЬКОЇ КОМПОЗИТОРСЬКОЇ ШКОЛИ У ПРИКЛАДАХ ФОРТЕПІАННОЇ ТВОРЧОСТІ др. пол. ХХ ст.
DOI:
https://doi.org/10.32461/181639Keywords:
iнтенціональний період розвиту музичної творчості, закарпатська композиторська школа, фортепіанна музика.Abstract
Мета роботи – визначити особливості характеру стилетворчих ініціатив у фортепіанній творчості закарпатських композиторів др. пол. ХХ ст. як такого культуротворчого явища, що має стосунок до Інтенціонального періоду історії музики. Методологія дослідження має основою новітні аналітичні підходи до вивчення глибинної структури музичного тексту засобом семантичного та герменевтичного дискур-аналізу, що як аналітична методика сформувався на тлі понятійно-смислової корекції фундаментальних питань сучасного музикознавства та удосконалення його категоріального апарату; у тому числі – категорії «національного», сучасний понятійний вміст якої передбачає передусім алгоритми етнонаціональної ідентифікації у системі «тотожності різних» (світова художня культура). Наукова новизна полягає у виведених на прикладах фортепіанної творчості закарпатських композиторів періоду др. пол. ХХ ст. особливостях становлення та розвитку закарпатської композиторської школи: це інтенції щодо одномоментного поєднання завдань на предмет опанування академічними технологіями музичного мислення та апробації новітніх (інноваційних) принципів стилеутворення. Висновки. З’ясовано, що становлення і розвиток закарпатської композиторської школи припадає на так званий Інтенціональний період історії музичної культури з його екстенсивним характером стилетворчих ініціатив (стилізації, ідеалізації, алюзійний розвиток стилю тощо). Причому, слід очевидних зрушень у стильовій парадигмі щодо національного дискурсу стилеутворення виявляється тісно пов’язаним із стильовими ремісценціями, оскільки суто національний вектор стилеутворення прагне «дорівнятися» до макроіндивідуаційних процесів резонування у так званій історичній множині стильових систем.
References
Витвицький Василь. За океаном : зб. праць. Львів : Львівська організація Спілки композиторів України, Музикознавча комісія НТШ ім. Т. Шевченка, 1996. 132 с.
Герасимова-Персидська Н. О. Нове в музичному хронотопі кінця тисячоліття. Українське музикознавство. К., 1998. Вип. 28 (Музична україністика в контексті світової культури). С. 32–47.
Ингарден Роман. Исследования по эстетике / пер. с польского А. Ермилова и Б. Фёдорова. – М. : Издательство иностранной литературы, 1962. – 572 с.
Козаренко О. В. Від модернізму до постмодернізму (парадигма розвитку галицької музики ХХ ст.). Musica galiciana: kultura muzyczna Galicji w kontekście stosunków polsko-ukraińskich (od doby piastowsko-książęcej do roku 1945). Rzeszów : WSP, 2000. T. V. S. 247–252.
Консон Григорий. Целостный анализ в контексте научной методологии. Музыкальная академия. 2010, № 2. С. 140–150.
Москаленко В. Г. До визначення поняття «музичне мислення». Українське музикознавство. К. : НМАУ, 1998. Вип. 28 (Музична україністика в контексті світової культури). С. 48–53.
Опанасюк О. П. Інтенціональність у просторі культури: мистецтвознавчий, культурологічний та філософський аспекти : монографія. К. : Аура Букс, 2018. 472 с.
Ручьевская Е. А. Функции музыкальной темы : монография. М.–Л. : Музыка, 1977. 160 с.
Сюта Б. О. Дискурс у музиці й теорія дискурс-аналізу в сучасній науці. Студії мистецтвознавчі: Театр. Музика. Кіно. К. : ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАНУ, 2010. Чис. 1 (29). С. 35–42.
Ярко М. І. Художньо-стильові особливості українського музичного модерну в соціокультурному контексті «фази європеїзації». Музична україністика: сучасний вимір. К. : Ін-т мистецтвозн., фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського НАНУ, 2011. Вип. 6 (збірник наукових статей пам’яті музикознавця, доктора мистецтвознавства М. М. Гордійчука). С. 189–198.
Downloads
Published
Issue
Section
License
Copyright (c) 2019 Ліанна Бучок
This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Authors who publish with this journal agree to the following terms:
- Authors retain copyright and grant the journal right of first publication with the work simultaneously licensed under a Creative Commons Attribution License that allows others to share the work with an acknowledgement of the work's authorship and initial publication in this journal.
- Authors are able to enter into separate, additional contractual arrangements for the non-exclusive distribution of the journal's published version of the work (e.g., post it to an institutional repository or publish it in a book), with an acknowledgement of its initial publication in this journal.
- Authors are permitted and encouraged to post their work online (e.g., in institutional repositories or on their website) prior to and during the submission process, as it can lead to productive exchanges, as well as earlier and greater citation of published work (See The Effect of Open Access).
