НАУКОВЕ ОСМИСЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДНОГО ТАНЦЮ: ВІД ВИТОКІВ ДО СЬОГОДЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-2180.34.2018.191145Анотація
Мета статті – виявити основні етапи наукового осмислення українськогонародного танцю. Методологія. На основі аналізу наукової літератури, використання
хронологічного підходу, методу систематизації стало можливим проведення науково-
об'єктивного дослідження. Наукова новизна. Запропоновано періодизацію становлення та
розвитку науково-теоретичного осмислення українського народного танцю. Висновки.
Монографії, дисертації, наукові статті тощо, присвячені різним аспектам української
народної танцювальної культури, містять історіографічний огляд, аналізують останні
публікації під кутом зору теми праці, що виключає цілісність дослідження науково-
теоретичного доробку з українського народного танцю. Попри наявність значного масиву
наукової літератури комплексного дослідження теоретичний доробок з українського танцю
не зазнав. Досить умовно можна виокремити основні етапи становлення та розвитку
науково-теоретичного осмислення українського народного танцю: 20-і рр. ХХ ст. –
формування теорії українського народного танцю (В. Верховинець); друга половина ХХ ст. –
розвиток теорії українського народного танцю в історико-мистецтвознавчих та
педагогічних дослідженнях; початок ХХІ ст. – розширення проблемного діапазону
досліджень на матеріалі українського народного танцю.
##submission.downloads##
Опубліковано
2020-01-09
Номер
Розділ
Театр та екранні мистецтва
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Ганна Перова
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.
