КОНЦЕРТИ Л. БЕТХОВЕНА ЯК РЕПЕРТУАРНИЙ СТРИЖЕНЬ ПРОГРАМ ПІАНІСТІВ ОДЕСИ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-2180.34.2018.191154Анотація
Метою роботи є виявлення кантової опірності суттєвих сторін тематизму йконцепції у цілому творів Л.Бетховена, зокрема ранніх, недооцінених за ідеологічними
причинами в спеціальній літературі, але завжди широко затребуваних у практиці музичних
концертів, зокрема таких видатних артистів, як С.Ріхтер, який вихований і сформований
здобутками мистецтва Південної Пальміри. Методологічна основа дослідження –
інтонаційний музикознавчий підхід школи Б.Асафьєва [5] в Україні [3; 10; 12; 13], зміст
якого визначається лінгвістичним ракурсом трактування музичних значеннєвостей, зокрема
це аналітично-структурний та стильово-порівняльний методи з вираженими
герменевтично-інтерпретаційними тяжіннями, що склали предмет спеціальної розробки в
концепції Б.Яворського [див. за кн. 4]. Наукова новизна дослідження визначена теоретичною самостійністю бачення у Жозефінівському класицизмі сутності Віденської
школи, а також вперше в українському музикознавстві аналізовані у прийнятому ракурсі
бетховенської кантовості Перший і Другий фортепіанні концерти видатного віденського
класика й визначена висока художня значущість їх надособистісної ліричної складової
вираження. Висновки. Перший і Другий фортепіанні концерти Бетховена демонструють
збірні ознаки Віденського класицизму як безпосередню проекцію Жозефінівського класицизму
в інструменталізм, при тім Перший концерт зосереджує специфічну для творчості
Бетховена в цілому лінію кантового тематизму, апогеєм якого стає фінал-кантата
Дев’ятої симфонії. Увага до тих ранніх творів Бетховена підсилена в сьогоденні пост-
постмодерновою недовірою до раціоналістичної діалогіки-діалектики театрального
драматизму й прилученістю до ліризму духовної музики, ренесанс якої явно відзначає
репертуарні переваги артистичних виступів. Заповідана С.Ріхтером довіра до кантового
тематизму ранніх композицій, яскравим виявленням специфіки яких є Перший і Другий
фортепіанні концерти, надихає виконавців Одеси доторканістю до церковно-духовних
витоків цієї музики, яка займає традиційно високе положення у репертуарних виборах
музикантів Одеси. Адже в центрі її культурних надбань маємо хорову традицію
«церковника» К.Пигрова, а вокальні відкриття забезпечені були генієм М.Глінки, оперна
творчість якого невіддільна від пошуків глибинних витоків православної традиції співу.
##submission.downloads##
Опубліковано
2020-01-09
Номер
Розділ
Музикознавство
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Лілія Шевченко
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.
