КОНЦЕПЦІЯ ЦИКЛІЧНОСТІ У ХОРОВИХ ТВОРАХ З НАЗВОЮ «ПОРИ РОКУ» (НА МАТЕРІАЛІ МУЗИКИ УКРАЇНСЬКИХ КОМПОЗИТОРІВ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТОЛІТТЯ)

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32461/2226-2180.34.2018.191161

Анотація

Мета роботи. Дослідження пов'язане з пошуком змістових та формотворчих
засобів сучасних українських хорових багаточастинних творів з назвою «Пори року».
Методологія дослідження комплексна. Вона полягає в застосуванні історичного,
компаративного, стильового, аналітичного методів. Зазначений методологічний підхід
дозволяє розкрити та проаналізувати стильові моделі пізньоромантичного,
неофольклористичного та полістильового варіантів циклічних творів під назвою «Пори
року». Наукова новизна роботи полягає в розширенні уявлень про засоби композиційної
цілісності циклічних творів сюїтного типу у хорових циклах зазначеної тематики
українських композиторів другої половини ХХ століття. Вперше проаналізовано маловідомі
твори М. Скорика, В. Мартинюк та надано їхній порівняльний аналіз у широкому контексті
подібних хорових творів з назвою «Пори року». Висновки. Стильові моделі циклічних
хорових творів з назвою «Пори року» презентують пізньоромантичний (Лятошинський,
Кравцов), неофольклористичний (Дичко, Мартинюк) та полістильовий (Скорик, частково
Кравцов) виміри концепту циклічних творів. Засоби циклізації трьох зазначених типів
пов’язані з принципом формотворення сюїти нового типу ХХ століття.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-01-09

Номер

Розділ

Музикознавство