СТВОРЕННЯ ХУДОЖНЬОГО ОБРАЗУ В СПОРТИВНОМУ БАЛЬНОМУ ТАНЦІ

Автор(и)

  • Myroslav Keba

DOI:

https://doi.org/10.32461/2226-2180.37.2020.221742

Ключові слова:

спортивний бальний танець, художній образ, знаково-символьна система.

Анотація

Мета статті – виявити специфіку створення художнього образу в спортивному бальному танці на основі мистецтвознавчого аналізу його знаково-символьної пластичної системи. Методологія дослідження. Застосовано метод художньо-стилістичного аналізу, що посприяв виявленню та обґрунтуванню провідних тенденцій в спортивному бальному танці на початку ХХІ ст.; типологічний метод (для аналізу інтерпретації художнього образу в хореографічному мистецтві); семіотичний метод (для дослідження спортивного бального танцю як унікальної знаково-символьної системи), метод когнітивності (для обґрунтування унікальності художнього образу в спортивному бальному танці, специфіки сублімування художнього мислення та образного бачення танцюристів); метод естетико-мистецтвознавчого аналізу, що посприяв виявленню художнього та філософсько-естетичного вектору осмислення спортивного бального танцю. Наукова новизна. Здійснено мистецтвознавчий аналіз художньо-естетичних та знаково-символьних аспектів спортивного бального танцю; виявлено особливості створення художнього образу відповідно до специфіки знаково-символьної пластичної системи спортивного бального танцю. Висновки. Дослідження виявило, що художній образ у спортивному бальному танці проявляється в його емоційній наповненості, змістовній характерності та виражально-зображальних елементах. Кожний танець європейської та латиноамериканської програми має власну драматургію, визначаючи певний ракурс у розкритті образу пари, відповідно темпу, ритміко-мелодійної структури, характеру та техніки руху. Сучасні тенденції спортивного бального танцю засвідчують синтезування дійсності та танцю в художніх образах – відповідно до специфіки даного виду хореографічного мистецтва, що є природним продовженням бального танцю, домінуючим у ньому є взаємовідносини між чоловіком та жінкою, які виражаються унікальними засобами хореографічної виразності, зумовленими специфікою танцювальної лексики.

Посилання

Bakina, S. (2007). Eroticism in choreographic art. Historical and modern aspects. Abstract of the Ph.D. dissertation. St. Petersburg: St. Petersburg University for the Humanities of Trade Unions [in Russian].

Bichkov, V. V. (2008). Postclassical aesthetics: on the issue of the formation of modern aesthetic knowledge. Philosophical Journal, no. 1, pp. 90–108 [in Russian].

Bodunova, I. I. (2015). European ballroom dance in the context of Belarusian culture. Abstract of the Ph.D. dissertation. Minsk: Belarusian State University of Culture and Arts [in Russian].

Degtyareva, E. Yu. (2012). The popularization of ballroom dancing and the prospects for their further development. Bulletin of MGUKI, no. 3 (47), pp. 115–119 [in Russian].

Johannes, I. (2001). The art of form. My foresight in the Bauhaus and other schools. Moscow: Publishing House D. Aronov [in Russian].

Marchenkova, A. I., Marchenkov, A. L. (2013). The artistic image in choreographic art. Actual problems of pedagogy: materials of the III Intern. scientific conf. (Chita, February 2013). Chita: Publishing House Young Scientist, 2013. URL: https://moluch.ru/conf/ped/archive/67/3357/ [in Russian].

Sakhno, M. V. (2012). Categorical apparatus of competitive choreography. Ukrainian culture: past, present, ways of development. Scientific notes of Rivne State Humanities University, Issue 18 (1), pp. 224–227 [in Ukrainian].

Trufanov, S. N. (2017). On the content of “Transcendental Aesthetics” by I. Kant. Philosophical School, Issue 1, pp. 62–71 [in Russian].

Khrapchenko, M. (1986). Horizons of an artistic image. Moscow: Fiction [in Russian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-12-19

Номер

Розділ

Хореографія