СТАРОВИННИЙ ТЕАТР ТА МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО КИТАЮ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-2180.37.2020.221750Ключові слова:
старовинний театр Китаю, музичне мистецтво, культурні традиції, філософія країни.Анотація
Мета роботи полягає у вивченні проблеми старовинного театру Китаю та впливу музичного мистецтва на древні традиції країни. Методологія дослідження полягає у використанні історичного та біографічного методів у вивченні цієї тематики. Наукова новизна статті полягає у дослідженні проблеми світогляду стародавнього Китаю, спираючись на музичні традиції та театральне життя країни. Було виокремлено історичні імена філософів, які вплинули на розвиток системи музичного мистецтва та освіти, що позначилось на культурних традиціях країн Сходу. Висновки. На основі вивчення проблеми старовинного театру та музичного мистецтва країни виявили самобутню китайську культуру. Проблема вивчення світоглядної системи стародавнього Китаю як підґрунтя виникнення музичної традиції цікавила багатьох науковців, адже здійснювала вплив на культурне життя країн Сходу. Філософські погляди впливали як на театральне життя, так і на музичне мистецтво країни. Отже, культурні традиції Китаю спирались на древні філософії Китаю: конфуціанство, даосизм та буддизм. Питанням виховання, зокрема естетиці, в Китаї приділялась особлива увага. Музичне виховання займало важливу роль у культурі Китаю. Конфуцій наголошує на всебічному розвитку людини, при цьому роблячи акцент на моральність особистості. Отже, театральне мистецтво Китаю відрізняється культурною єдністю та своєрідністю. Музичне навантаження відігравало велику роль. Світогляд китайців побудований на баченні природи як живого організму. Виникають перші паростки музично-театрального мистецтва. XII-XIII століття ознаменовані зародженням китайської опери. Китайський театр був в повному розумінні народним. Музична сторона класичного театру відрізняється нерозривною єдністю звуку, слова і танцю. Коло образів, настроїв, прийомів акторської гри характеризується певним типом мелодики, ритміки, складом оркестру.Тематика старовинного театру та музичне мистецтво Китаю є цікавою й не до кінця вивченою, що зумовлює потребує подальшого розвитку у вивченні даної проблематики.Посилання
Vasilyev, L.S. (2000). Ancient China [Drevny Kitai]. M.: Science, 2, 484. [in Russian].
Gradov Yu.N. (2004).The Silk Road and Three of My China (Memories and Letters) [Shelkovy put I tri moih Kitaia. Vospominania I pisma]. M.: Strategy, 304. [in Russian].
Grigorieva T.P. (1992). Tao and logo (meeting of cultures). [Dao i logos (zustrich kultur)]. M.: Science, 423 p. [in Russian].
Suzuki D.T. (1993).The basis of Zen Buddhism [Osnova Dzen buddizma]. Bishkek, 156. [in Russian].
Hou Jian. (2010).The artistic world of Chinese folk opera: [monograph, in Russian; scientific edition of Doctor of Cultural Studies VG Antonyuk] [Hudogniy svit kitayskoy narodnoi opery]. Lutsk: Firm "Tverdynia," 100. [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Marina Antoshko
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.
