ДИСКУРС ВИКОНАВСЬКОЇ СКЛАДОВОЇ В КОНТЕКСТІ МУЗИЧНО-ТЕЛЕВІЗІЙНИХ ПРОЕКТІВ КІНЦЯ ХХ – ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТТЯ (на прикладі пісні «Чорнобривці»)
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-2180.37.2020.221798Ключові слова:
виконавський образ, репертуарний дискурс, музично-телевізійні проектиАнотація
Мета роботи: висвітлити специфіку існування музично-телевізійних шоу та функціонуванню виконавського образу крізь призму репертуару, що сприятиме визначенню концепту репертуару в музично-телевізійних проектах кінця ХХ початку ХХІ століття. Методологія дослідження полягає у застосуванні загальних принципів наукового пізнання, які відповідають сучасному культурологічному дискурсу, що зумовило використання структурно-функціонального, системно-аналітичного, описового та компаративного дослідницьких методів для аналізу складових досліджуваного феномена. Наукова новизна одержаних результатів полягає у спробі проаналізувати зміст та контекст існування музично-телевізійних проектів українського телебачення, які існували в період з 1990-х по 2000-ні роки, а також у визначенні специфіки виконавського образу та репертуарної політики в контексту культуропростору таких шоу. Висновки. Виконавська складова як основний вектор розвитку сценічного мистецтва набуває вирішального значення в музично-телевізійних проектах. Дискурс виконавської складової на прикладі пісні «Чорнобривці» в такому контексті дозволяє стверджувати діалог естрадного мистецтва та соціуму, дозволяє стверджувати необхідність вивчення безпосередньо виконавсько-сценічного образу відповідно до впливу мас-медіа культур.Посилання
Bobul I. (2018). The genre forms and style connotations of vocal and variety performance in the modern culture of Ukraine of the late XX - beginning of the XXI century: author. diss. Cand. art criticism: Extended abstract of candidate’s thesis. Kyiv, 23 р. [in Ukrainian].
Kablova T. (2017). Concept of a concert-lecture in the conditions of globalization of culture. National Cultures in a Globalized World. Kyiv: KNUKIM [in Ukrainian].
Kablova, T. & Teteria, V. (2016). Folk song as intentional part of M. Lysenko's creativity. Aktualni problemy istorii, teoryi i practyky khudozhnei cultury, 37, р. 149-154 [in Ukrainian].
Luman N. (2005). The reality of mass media; trans. with him. A. Antonovsky. Moscow: Praxis, 256 p. [in Ukrainian].
Mozgovy M. (2007). Formation and tendencies of the Ukrainian variety song development: author. diss. Cand. art criticism: Extended abstract of candidate’s thesis. Kyiv,20 р. [in Ukrainian].
Ryabukha T. (2017). Origins and intonation components of the Ukrainian song variety: author. diss. Cand. art criticism: Extended abstract of candidate’s thesis. Kyiv,20 р. [in Ukrainian].
Samaja, T. (2018). Vocal pop art as a factor in the cultural life of Ukraine in the second half of the XX - beginning of the XXI century. Kyiv: NAKKKIM [in Ukrainian].
Samoilenko A. (2002). Musicology and methodology of humanitarian knowledge. The problem of dialogue. Odessa: Astroprint, 244 p. [in Ukrainian].
Tard G. ( 1999). Public opinion and the crowd. Moscow, 203 p. [in Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Oleksandra Loktіonova-Oitsius
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.