ПРОБЛЕМА СПРИЙНЯТТЯ «АКТУАЛЬНОГО» ТВОРУ У КОНТЕКСТІ ПАНМОДЕРНІСТСЬКОЇ ТЕОРІЇ «ДЕГУМАНІЗАЦІЇ МИСТЕЦТВА» (на прикладі «Саломеї» Оскара Уайльда)
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-2180.37.2020.221807Ключові слова:
театральна комунікація, актуальний твір, дегуманізація мистецтва, реалізм, дискурс модернізму, трагедія, сценічна інтерпретація.Анотація
Мета дослідження –– на прикладі літературної та сценічної історії «Саломеї» О. Уайльда 1890 – 1900-х рр. окреслити проблему сприйняття «актуального» твору, скориставшись як механізмом об’єктивації історико-культурного досліду основними положеннями панмодерністської теорії «дегуманізації мистецтва» Х. Ортегі-і-Гассета. Методологія дослідження передбачала міждисциплінарний підхід –– звернення до соціологічних та історико-культурних методологій з одночасним використанням елементів герменевтики та структурного аналізу. Наукова новизна. У дослідженні вперше проаналізовано сценічні інтерпретації емблематичної драми епохи раннього європейського модернізму, спираючись на засадничі принципи донині популярної у культурологічно-мистецтвознавчих колах панмодерністської концепції. Висновки. Питання сприйняття «актуального» мистецького твору споживачем літературно-сценічного продукту є вагомою часткою історичного сегменту театрально-драматургічного дискурсу будь-якої епохи. Драматична доля одноактної трагедії «Саломея» О. Уайльда та її сценічних інтерпретацій у європейських театрах межі ХІХ – ХХ ст. допомогла виявити основний зміст проблеми –– суперечність між тогочасними уподобаннями публіки та критики, які віддавали перевагу реалістично-романтичному мистецтву, і творчістю раннього модернізму, що для адекватного сприйняття потребувала інакшого комунікаційного формату. Поступова, проте, доволі відчутна зміна естетичних парадигм та художніх систем, характерна для вітчизняного театру від 1990-х рр., актуалізує екстраполяцію зазначеної проблематики на теперішню театральну реальність.Посилання
Anikin G. (1986). Esthetics of John Reskin and English Literature of the 19th century. Moscow: Nauka. 320. [in Russian].
Berkovsky N. (1969). Tairov and the Chamber Theatre. Literature & Theatre. Articles of different years. Moscow: Iskusstvo. 638. [in Russian].
Boyadgieva L. (1987). Reinhardt. Moscow: Iskusstvo. 222. [in Russian].
Introduction in Theatre Research: articles (2011). Ch. ed. J. Barboy. Saint-Petersburg: SPGATI. 366. [in Russian].
Gvozdev A. (1939). Western European Theatre at the line of the 19th – 20th centuries. Moscow-Leningrad: Iskusstvo. 376. [in Russian].
Gilbert K. E., Kuhn H. (2000). A History of Esthetics. Ch. ed. V. Salnikov, Eng. trans. by V. Kuznetsov & I. Tihomirova. Saint-Petersburg: Aleteya. 653. [in Russian].
Dobrotvorska K. (1999). “Salome” by Oscar Wilde and its first stage interpretations. Performance borders: articles. Ch. ed. J. Barboy, L. Gitelman. Saint-Petersburg: SPGATI. 175. [in Russian].
Onischenko O. (2011). Writers as researchers: potential of the theoretical ideas (O. Wilde, T. Mann, A. France, I. Franko, S. Zweig) [in Ukrainian]. Kyiv: Business-Polygraph. 272.
Ortega-i-Gasset H. (1957). Dehumanization of the art. Contemporary book in Esthetics: An Anthology. Moscow: Inostrannaya literatura. 447 – 459 [in Russian].
Reich B., Lasis A. (1977). Reinhardt. History of the Western European Theatre: in 8 v. V. 5. Ch. ed. S. Mokulsky. 552 – 604 [in Russian].
Terry H. (1963). History of my life. Eng. trans. by I. Razumovsky, S. Samostrelova. Moscow: Iskusstvo. 376. [in Russian].
Wilde O. (1993). Selected works: in 2 v. V. 2. Moscow: Respublika. 544. [in Russian].
Urnov M. (1970). Oscar Wilde. At the line of the centuries. Moscow: Nauka. 149 – 171 [in Russian].
Shvetsov M. (2017). About images of Oscar Wilde drama “Salome” in particular. URL: https://md-eksperiment.org/post/20171228-o-nekotoryh-osobennostyah-sistemy-obrazov-dramy-oskara-uajlda-salomeya (access date March, 2020). [in Russian].
Ellmann R. (2012). Oscar Wilde. Eng. trans. by L. Motylyov. Moscow: Kolibri. 704. [in Russian].
Eriksen D. H. (1977). Oscar Wilde. Boston: G. K. Hall.
Jakobson S. (1910). Max Reinhardt. Berlin: Erich Reiss.
Pearson X. (1946). Oscar Wilde, His Life, and Wit. N. Y., L.: Harper & Brothers.
Skinner C.O. (1967). Madame Sarah. Boston: Mifflin, Cambridge.
Worth K. J. (1978). The Irish Drama of Europe from Yeats to Beckett. L.: The Athlon press.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Nataly Vladimirova, Marina Grynyshyna
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.
