РЕЖИСЕРСЬКИЙ ЗАДУМ ЯК ГОЛОВНА СКЛАДОВА ХУДОЖНЬО-ТВОРЧОГО ПРОЦЕСУ СТВОРЕННЯ ЦІЛІСНОГО СЦЕНІЧНОГО ТВОРУ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-2180.37.2020.221811Ключові слова:
театр, режисер, режисерський задум, зерно вистави, образ вистави, режисерський прийомАнотація
Мета роботи. Обґрунтування створення режисерського задуму як концептуальної складової художньо-творчого процесу створення сценічної форми, що потребує синтезу спеціальних прийомів, акцентів та комплексу засобів ідейно-емоційної виразності. Методологія дослідження полягає у застосуванні мистецтвознавчого, функціонального, аналітичного, системного методів дослідження інтерпретаторської концепції формування режисерського задуму як конкретного розуміння і осмислення дійсності, що визначає чітку громадянську позицію, емоційне відчуття, а також пластично-просторове й тональне рішення вистави в єдиному стилістичному та жанровому ключі. Новизна дослідження полягає у послідовному аналізі створення режисером творчого задуму сценічного твору та у поетапній структуризації його парадигми як складової професійної діяльності на даному етапі. Висновки. По-перше, кожен режисер намагався і намагається сьогодні створити свій театр відповідно до свого кругозору та світосприйняття, сформувати особисту творчу майстерню, знайти неповторні, оригінальні та актуальні рішення постановки сценічного твору завдяки вдалому режисерському задуму. По-друге, головною метою художньо-творчого процесу створення режисерського задуму повинна завжди залишатися реальність індивідуальної метафоричності митця, нова, інша, яка завгодно, але грандіозна та всеохоплююча. Попри всієї своєї багатогранності, неповторності, оригінальності і визначеності як самостійного мистецтва режисура у своїй основі є інтерпретацією літературного твору і саме режисерський задум надає їй візуальне життя у сценічному просторово-часовому вимірі.Посилання
Bezklubenko S. D. (2019). The logic of knowledge (‚‚epistemology”) as a component of the creative method, Bulletin of the Kyiv National University of Culture and arts. Series: Performing Arts: Sciences. magazine. Kyiv, PUBLISHER center KNUKIM, Volume 2 No.1, 27-42 [in Ukrainian].
Bobyleva A.L. (2000). The owner of the play. Director art during the ХIХ-ХХ centuries, Moscow: Editorial URSS,168 [in Russian].
Zaitseva I.Y. (2019). Ukrainian theater of the early twentieth century: the period and tendencies of development, Performing arts in the world cultural space of XXI Century: materials 1 All-Ukrainian scientific and practical conferences teaching staff, graduate and undergraduate students. Kyiv, Vid. KNUKIM Center, 15-20 [in Ukrainian].
The skill of the director. 1-5 courses: textbook/under the general ed. N.A. Zvereva (2007), Moscow: RATI-GITIS, 534 [in Russian].
Nellie V.O. (1962). The work of the director. Work on the play in dramatic theaters, parys, Kyiv, the state editor of visual art of fine arts and musical literature, USSR, 270 [in Ukrainian].
Popov A.D. (1959). The artistic integrity of the performance, Moscow, 296 [in Russian].
Tairov A. (2000). Notes of the director. Moscow: GITIS Publishing House,160 [in Russian].
Tovstonogov G.A. (1980). Mirror of the scene: Book. 1. About the profession of director, comp. Yu.S. Rybakov; before K. Rudnitsky. Leningrad: Art, 330 [in Russian].
Tchaikovsky D. S. (2002). The director's idea is to present. Supporting materials to study some of the main problems of the director's creativity. Tutorial. Uzhgorod, 98 [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Natalia Donchenko, Olga Vinar
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.
