КОНКУРСИ ВИКОНАВСЬКОЇ МАЙСТЕРНОСТІ В УМОВАХ ДИСТАНЦІЙНОГО ПРОВЕДЕННЯ (ДОСВІД 2020 – ПОЧАТКУ 2021 РР.)
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-2180.39.2021.238704Анотація
Мета дослідження полягає у виявленні специфіки дистанційного проведення мистецьких заходів, зокрема конкурсів виконавської майстерності. Методологія дослідження включає використання методів компаративного аналізу та синтезу, основою дослідження є діалектичний принцип пізнання, системний, соціокультурний підходи. Використано загальнонаукові й міждисциплінарні методи дослідження: аналіз і синтез, індукція і дедукція, порівняння та формалізація. Наукова новизна лежить в спробі визначити основні типи дистанційних форма мистецьких заходів, виокремленні основних вимог до проведення дистанційних конкурсів та визначенні вектору їх професіоналізації, а також можливостей використання дистанційних технологій у подальшій мистецькій практиці саме у конкурсах виконавської майстерності. Висновки. Висвітлено основні форми мистецьких проєктів на окремих прикладах Інституту мистецтв Київського університету імені Бориса Грінченка. Виявлено, що елементи використання інформаційних (дистанційних технологій) використовувалися як спосіб вибірковості й раніше у ряді міжнародних конкурсів. Визначено, що на теперішній час сформувалися чітки правила до запису, які сприяють професіоналізації та створюють умови для розвитку камерності у виконавському мистецтві. Підкреслено, що нові умови функціонування виконавського мистецтво дозволяють стверджувати дистанційний простір концертно-конкурсної діяльності та є не тільки місцем створення нових художніх цінностей, але і є носієм оригінальних ідей та концепцій.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.