Втілення категорій постмодернізму в біографії митця

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32461/2226-2180.41.2022.262981

Ключові слова:

біографія митця,

Анотація

Мета роботи – відповідно до концепції теоретиків культури виявити особливості імплементації категорій постмодернізму в життєписі майстра. Методологія дослідження. Застосовано комплекс підходів задля цілісного осягнення означеної проблематики: біографічний, аналітичний, історичний, герменевтичний, системний, теоретичного узагальнення та ін. Наукова новизна. Вперше національна гуманітаристика представлена працею, що розкриває літопис креативної персони з позиції втілення засад постмодернізму. Висновки. Постмодернізм – художньо-естетичний рух другої половини ХХ – початку ХХІ століття, котрий характеризується унікальним світоглядом, спрямованим на соціокультурне оновлення, пошуки прогресивних шляхів еволюції духовності, заперечення традиційних уявлень про мистецтво. Зазначений напрям абсолютизує антропологічні питання, тому його домінуюче завдання – опанувати сутність креативної персони як рушійної сили онтологічних процесів. Біографія діяча постає центральним персонологічним жанром, здатним звершити філантропічні вимоги віку. Її зміст, призначення, умови побутування зумовлені впливом основних філософських категорій доби: плюралізм, гра, іронія, інтертекстуальність та ін. Плюралізм проявляється через прийняття істинності багатогранних поглядів, усіляких тлумачень обліку метра, множинності варіантів презентації, залежно від інтелектуально-морального рівня публіки. Гра ілюструє смисл творчої практики: свободу, здатність забавлятися зі значеннями, контекстами, символами, кодами. Вона позбавляє літопис раціоцентричності, надмірної серйозності, сприяє об’ємній репрезентації персонажа. Іронія – гуманістична дефініція, прагне реставрувати справжнє єство маестро, хоча в нетиповій, іноді несерйозній формі. Такий погляд різнобічно, емоційно, епатажно відновлює образ, здобутки особистості, адресує їх майбутньому поколінню реципієнтів. Інтертекстуальність – демонстрація майстра, що вбирає написи, семантику життєписів, здійснених дослідниками попередніх періодів. Сучасний автор примножує чужий досвід, дає йому модерне знання, яке транслюється з позиції постмодерністської парадигми.

Ключові слова: біографія митця, постмодернізм, плюралізм, гра, іронія, інтертекстуальність.

Посилання

Barthes R. The Rustle of Language. Trans. Richard Howard. URL: https://monoskop.org/ images/8/8a/Barthes_Roland_The_Rustle_of_Languag e_1989.pdf (дата звернення: 29.01.2022).

Derrida Zh. The structure, sign and play within the discourse of humanitarian studies. URL: https://doubleoperative.files.wordpress.com/2009/12/de rrida-jacques_structure-sign-and-play-in-the-discourseof-the-human-sciences.pdf (дата звернення: 29.01.2022).

Еко У. Ім’я рози. Харків : Фоліо, 2007. 575 с.

Клос О. Теоретичні засади ігрової природи постмодерністського тексту як феномену постмодерністської культури. Іноземна філологія. 2016. Вип. 129. С. 111–120.

Kristela Julia. La revolution langage poetique: lavantgarde a la fin du ХІХ-е sіесlе. Рагіs, 1974. 443 p.

Ліотар Ж.-Ф. Ситуація постмодерну. URL: https://shron1.chtyvo.org.ua/Lyotard_Jean-Francois/ Sytuatsia_postmodernu.pdf? (дата звернення: 29.01.2022).

Микуланинець Л. М. Концептуальні категорії постмодернізму у дискурсі сучасної художньої культури. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. 2017. №4. С. 192–196.

Микуланинець Л. М. Іронія як філософськосвітоглядна категорія постмодернізму. Мистецька освіта в європейському соціокультурному просторі ХХІ століття : матер. Міжнар. наук.-практ. конф., м. Мукачево, 19–20 квітня 2018 р. Мукачево, 2018. С. 29–31.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-08-26

Номер

Розділ

Музичне мистецтво