СПЕЦИФІКА ІТАЛІЙСЬКОЇ ШКОЛИ У КОНТЕКСТІ СУЧАСНИХ ТЕНДЕНЦІЙ КОНКУРСНОГО БАЛЬНОГО ТАНЦЮ
DOI:
https://doi.org/10.32461/181580Keywords:
бальні танці, італійська школа танцювання, танцювальні пари, тренери, техніка виконання спортивного бального танцю.Abstract
Метою статті є визначення специфіки італійської школи бального танцю в історичній ретроспективі та на сучасному етапі. Методологія дослідження аргументована на рівні сукупності загальнонаукових (проблемно-хронологічного, конкретно-історичного, описового, логіко-аналітичного) та мистецтвознавчих (аксіологічного, жанрово-типологічного, методу біографічної реконструкції, стильового підходу) методів наукового пізнання. Наукова новизна. Здійснена спроба наукового дослідження актуальних питань проблематики спортивного бального танцю в інтеграційних умовах соціомистецького простору ХХІ ст.; уточнено та доповнено поняття «стиль» та «школа» у контексті специфіки конкурсних бальних танців; визначено та проаналізовано специфічні техніко-естетичні характеристики італійської школи танцювання; окреслено перспективи розвитку спортивного бального танцю ХХІ ст. Висновки. Внаслідок мистецтвознавчого аналізу специфіки стилеутворення спортивних бальних танців та філософського осмислення поняття «школа», визначено зв’язок різнорівневої внутрішньої структури італійської школи танцювання (художній стиль; регіональна школа; індивідуальність кожного конкретного тренера та стиль техніки виконання спортивного бального танцю, що переходить у власну манеру танцюристів). Доведено, що процес формування індивідуальності виконавця відбувається у тісному взаємозв’язку зі специфікою доби, національним характером та творчими особливостями особистості, в органічному поєднанні традицій регіонального, етнічного характеру та новаторства, що позиціонуємо виключно особистісним та наднаціональним явищем. Доведено, що інноваційну діяльність італійських танцюристів та тренерів ХХІ ст. доцільно розглядати з мистецтвознавчих позицій як стильову течію, а все ж італійська школа, порівняно з англійською, ще не досягла форми узгодженої системи, що ґрунтується на чітко визначеній художній ідеї.
References
Власов В.Г. Стили в искусстве. Т. 1. Санкт-Петербург : Кольна, 1995. 672 с.
Воронин Р. Е. Философско-эстетические и художественные аспекты танцевального искусства : спортивный бальный танец, вторая половина XX века : автореф. дис. ... кандидата искусствоведения / Р. Е. Воронин. Санкт-Петербург : Санкт-Петербургский гуманитарный университет профсоюзов, 2007. 25 с.
Завьялов Е. В. Системность как залог успеха в практике танцевального спорта. Танец в диалоге культур и традиций : VII Межвузовская научно-практическая конференция, 24 февраля 2017 г. Санкт-Петербург : Санкт-Петербургский гуманитарный университет профсоюзов, 2017. С. 77-82.
Шпенглер О. Закат Европы. Очерки морфологии мировой истории. Т. 1 : Гештальт и действительность. Москва : Мысль, 1993. 666 с.
Imperial Society of Teachers of Dancing. 100 years of dance: a history of the ISTD Examinations Board. London, 2004. URL : https://www.istd.org/about-us/history/100-years-of-dance/ (дата звернення 10.02.2019).
Richardson P. J. S. A History of English Ballroom Dancing. London: Herbert Jenkins Ltd, 1945. 102 рр.
Silvester V. The Art of the Ballroom ; foreword by Philip J. S. Richardson. London : Herbert Jenkins, 1936. 162 р.
Downloads
Published
Issue
Section
License
Copyright (c) 2019 Тетяна Павлюк
This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Authors who publish with this journal agree to the following terms:
- Authors retain copyright and grant the journal right of first publication with the work simultaneously licensed under a Creative Commons Attribution License that allows others to share the work with an acknowledgement of the work's authorship and initial publication in this journal.
- Authors are able to enter into separate, additional contractual arrangements for the non-exclusive distribution of the journal's published version of the work (e.g., post it to an institutional repository or publish it in a book), with an acknowledgement of its initial publication in this journal.
- Authors are permitted and encouraged to post their work online (e.g., in institutional repositories or on their website) prior to and during the submission process, as it can lead to productive exchanges, as well as earlier and greater citation of published work (See The Effect of Open Access).