ОСМОГЛАСНИК КАЛЛІСТРАТА 1769 РОКУ: АВТОРИЗАЦІЯ ГРЕКОМОВНИХ ПРИЧАСНИКІВ І ХЕРУВИМСЬКИХ ПІСЕНЬ

Authors

  • Євгенія Ігнатенко

DOI:

https://doi.org/10.32461/181629

Keywords:

грецький Осмогласник Каллістрата, авторизація співів, київська п’ятилінійна нотація, середньовізантійська нотація, екзегеза.

Abstract

Грецький Осмогласник, створений київським монахом Каллістратом у Молдавії, є унікальним музичним рукописом, в якому поєдналися грецька, молдавська й україно-білоруська традиції церковного співу. Мета роботи: авторизувати грекомовні причасники і херувимські пісні з рукопису Каллістрата; зібрати інформацію про композиторів, чиї творіння записав київський монах; представити Осмогласник у контексті актуальних проблем сучасного візантійського музикознавства, окреслити значення рукопису Каллістрата. Методологія. Застосовано порівняльний метод дослідження греко-візантійських музичних рукописів і Осмогласника Каллістрата. Наукова новизна. Вперше в музикознавстві авторизовано грекомовні причасники і херувимські пісні з Осмогласника Каллістрата. Виявилося, що київський монах записав творіння корифеїв візантійської музики другої половини XVIІ століття – протопсалта Панайотіса Хрісафіса Нового і священика Баласіса, а також відомих композиторів останньої чверті XVIІ – першої чверті XVIІІ століття Іоакіма Салабасіса і священика Антонія. Висновки. Порівняння запису творів візантійських майстрів різними нотаціями – п’ятилінійною київською в Осмогласнику Каллістрата і середньовізантійською невменною в греко-візантійських рукописах – показало, що Каллістрат розшифрував середньовізантійську нотацію. Розшифровані твори греко-візантійських композиторів – це їх екзегеза (тлумачення) та виконавська реалізація, яка передбачає множинність, варіантність залежно від майстерності співака, місця виконання, літургічного контексту тощо. Особливість середньовізантійської нотації полягає в тому, що вона не містить достатню, вичерпну інформацію про метроритмічну, часову організацію наспіву. У зв’язку з цим цінність грецького Осмогласника Каллістрата є надзвичайно великою, оскільки тривалість звуків і ритм чітко фіксує київська квадратна нотація.

References

Ігнатенко Є. В. Грецький Осмогласник Каллістрата у контексті православної співацької книги // Часопис Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського, 2011. № 1 (10). С. 55–63.

Ігнатенко Є. В. Різдвяний кондак із грецького Осмогласника Каллістрата: у пошуках першоджерела // Науковий вісник НМАУ ім. П. І. Чайковського: Старовинна музика – сучасний погляд. К., 2011. Вип. 102. Кн. 5. С. 79–99.

Осмогласник Каллістрата з молдовського монастиря в Драгомирні. 1769 рік / Розшифрування нотних і словесних текстів Я. Михайлюк, О. Цалай-Якименко. Полтава – Київ – Львів, 2005. 102 арк., ІХ с.

Статис Г. Баласис // Православная энциклопедия. М., 2002. Т. 4. С. 284–285.

Статис Г., Никитин С. И. Антоний // Православная энциклопедия. М., 2001. Т. 2. С. 612–613.

Халдеакис А. Иоаким Салабасис // Православная энциклопедия. М., 2010. Т. 23. С. 188–189.

Цалай-Якименко О., Михайлюк Я. Нотолінійний Осмогласник з молдавського монастиря Драгомирна – пам’ятка українсько-молдавських музичних зв’язків // Musica humana: збірник статей кафедри музичної україністики ЛДМА ім. М. Лисенка. Ч. 1. Львів, 2003. С. 213–234.

Ясиновський Ю. П. Українські та білоруські нотолінійні Ірмолої 16–18 століть. Каталог і кодикологічно-палеографічне дослідження. Львів : Місіонер, 1996. 624 с.

Αλεξάνδρου Μ. Εξηγήσεις και μεταγραφές της βυζαντινής μουσικής. Σύντομη εισαγωγή στον προβληματισμό τους. Θεσσαλονίκη, 2010. 155 ς.

Σταθης Γ. Θ. Βυζαντινὴ μουσικὴ μεταγραμμένη στὴν πενταγραμμικὴ σημειογραφία τοῦ Κιέβου // «...τιμὴ πρòς τὸν διδάσκαλον...» Ἔκφραση ἀγάπης στò πρόσωπο τοῦ καθηγητοῦ Γρηγορίου Θ. Στάθη. Ἀφιέρωμα στὰ ἑξηντάχρονα τῆς ἡλικίας καὶ στὰ τριαντάχρονα τῆς ἐπιστημονικῆς καὶ καλλιτεχνικῆς προσφορᾶς του. Αθήναι, 2001. Σ. 688–695.

Σταθης Γ. Θ. Τὸ μουσικὸ χειρόγραφο Σινᾶ 1477 // «...τιμὴ πρὸς τὸν διδάσκαλον...». Αθήναι, 2001. Σ. 467–487.

Published

2019-05-29

Issue

Section

Музикознавство