ПРИНЦИПИ РОБОТИ ДИРИГЕНТА-ХОРМЕЙСТЕРА З УКРАЇНСЬКИМ ПАРТЕСНИМ ТВОРОМ В КОНТЕКСТІ СУЧАСНОЇ ВІТЧИЗНЯНОЇ ВИКОНАВСЬКОЇ КУЛЬТУРИ

Abstract

Мета роботи. Дослідження пов’язане з пошуком найбільш ефективних шляхів досягнення історично коректного звучання вокального твору українського бароко в рамках професійного вокального ансамблю  в контексті сучасних виконавських реалій та ідентифікацією доцільності та міри втілення окремих елементів художнього тексту партесного твору в процесі практичної роботи диригента-хормейстера. Методологія дослідження полягає в застосуванні історико-логічного методу для осмислення канонів виконання музики українського бароко, емпіричних методів: експеримент (апробація окремих елементів художнього тексту на базі колективу виконавців), спостереження, а також методів аналізу та синтезу. Наукова новизна. В рамках дослідження проведений практичний експеримент: освоєння восьмиголосного партесного твору в умовах наближених до автентичних, окреслені основні принципи роботи диригента-хормейстера в контексті такого підходу та описана методика досягнення коректного звукового образу. Такого роду робота проводиться вперше. Висновки. Досягнення відносного історично достовірного звучання у виконанні вокальних творів українського бароко базується на принципах  свідомого підходу до художнього тексту твору всіма учасниками ансамблю, кожний учасник ансамблю є джерелом інтерпретації твору (зазвичай джерелом інтерпретації є диригент чи керівник ансамблю), достовірна реалізація вербального тексту твору базується на колективній роботі з транслітерації, роботі в умовах, наближених до автентичних: без партитурного викладу, тактових рис, у відповідних акустичних умовах і т.д., ретельному плануванні репетиційного  процесу.