НОВАТОРСТВО СЦЕНІЧНИХ БАЛЬНИХ ТАНЦІВ ПОЧАТКУ ХХІ ст.

Abstract

Мета статті – виявити та охарактеризувати тенденції збагачення хореографічної мови та пошуки нових виражальних засобів у сучасній сценічній бальній хореографії. Методи дослідження. Застосовано культурно-історичний метод (для розгляду та осмислення проблематики сценічних бальних танців у контексті специфіки культуротворчих процесів початку ХХІ ст.); метод філософського аналізу хореографічної лексики сценічного бального танцю та новаторських засобів хореографічної виразності; метод структурно-функціонального аналізу (для структурування характерних явищ сучасної сценічної бальної хореографії та встановлення взаємозв’язків між ними).  Наукова новизна. Теоретично осмислено проблеми новаторських виражальних засобів сценічного бального танцю шляхом аналізу творчого пошуку хореографічної мови провідних світових балетмейстерів-постановників початку ХХІ ст. Виявлено причини, специфіку та закономірності виникнення і розвитку нових виражальних засобів у постановках сучасної сценічної бальної хореографії. Висновки. Внаслідок аналізу новаторських пошуків сценічного бального танцю початку ХХІ ст. виявлено, що характерною тенденцією сучасних хореографів-постановників є прагнення до втілення танцюристом психологічно- та філософсько-осмисленого образу, розкриття засобами хореографічної виразності внутрішнього світу людини. Музичний супровід хореографічної вистави створює атмосферу, що виражає задум постановника та є підґрунтям для визначення виражальних засобів. Танцювальна лексика сучасної сценічної бальної хореографії сублімує елементи класики, модерну, стилізацію етнічного танцю та натуралістичні побутові жести; характеризується збагаченням бального танцю новими пластичними інтонаціями. Новаторством хореографії є звернення постановників до складних танцювальних форм, значне посилення образності та виразності, спрямування до сприйняття та осмислення пластичної мови.