ГУЦУЛЬСЬКА ТЕМАТИКА І ФОЛЬКЛОР У ТВОРЧОСТІ МИКОЛИ КОЛЕССИ
DOI:
https://doi.org/10.32461/149752Ключові слова:
М. Колесса, симфонічна музика, фортепіанна творчість, гуцульський фольклор, композиторський стильАнотація
Мета роботи – проаналізувати творчість М. Колесси, зокрема гуцульську тематику, і фольклор, як визначальні фактори музичного стилю митця. Особлива увага в дослідженні приділяється аналізу музичної структури в симфонічних та фортепіанних творах композитора, висвітлюючи специфічні риси гуцульської музики. Методологія статті полягає у використанні аналітичного та компаративного методів дослідження музики Колесси, яка охоплює широкий спектр естетико-стильових мистецьких напрямів ХХ століття: пізній романтизм, імпресіонізм, символізм, неокласицизм, неофольклоризм та гуцульську сецесію. Відзначено органічний сплав різних стильових рис та тенденцій, що значною мірою вплинуло на формотворчі та жанрово-стилістичні особливості його індивідуального композиторського почерку. Наукова новизна дослідження підкреслює формотворчу роль музично-семантичних елементів гуцульського фольклору в музичній мові Колесси, особливо в симфонічних та фортепіанних творах. Окреслено основоположну роль жанрових та структурних елементів коломийки в побудові інтонаційних та метро-ритмічних параметрів музичної тканини у творах Колесси. Майстерне поєднання архаїчних пластів карпатського фольклору з новітніми засобами композиторської техніки, вказують на актуальність його музики в європейському контексті. А його творчість сприяла утвердженню українського модерного мистецтва з яскраво вираженою національною основою. Розглянуто праці видатних українських музикознавців та фольклористів, які займаються вивченням творчості М. Колесси, зокрема – її семантичних, стилістичних та жанрових особливостей. Висновки. Збагачена карпатськими образами тематика творів Колесси та переосмислення митцем елементів гуцульського фольклору в системі новітніх композиторських прийомів, характеризують його творчість як унікальне та знакове явище в контексті української музики ХХ століття. А глибоко народна складова творчого методу митця утвердила у вітчизняній композиторській школі чіткі національні орієнтири, серед яких важлива роль належить гуцульському фольклору.
Посилання
Вавренчук І. А. Українська музична сецесія: генеза та типологія втілень: дис. на здобуття кандидата мистецтвознавства: 17.00.03 / ЛДМА ім. М. В. Лисенка. Львів, 2015. 215 с.
Кияновська Л. О. Син століття. Микола Колесса в українській культурі ХХ віку. Сім новел з життя артиста: монографія. Львів: ЛДМА імені М. Лисенка, НТШ, 2003. 294 с.
Козаренко О. В. Гуцульська музична сецесія: національний відгук на європейський виклик. Музична україністика: сучасний вимір: Київ – І. Франківськ, 2008. Вип. 2. С. 146-152.
Павлишин С. Симфонічна творчість М. Колесси. Львів, 1996. С. 44-55.
Vavrenchuk, I. A. (2015). Ukrainian musical secesia: genesis and typology of embodiments. Doctor’s thesis. Lviv: LDMA imeni M. Lysenka [in Ukrainian].
Kyjanovska, L. O. (2003). Son of century. Mykola Kolessa is in the Ukrainian culture of ХХ of age. Seven short stories from life of artist. Lviv: LDMA imeni M. Lysenka, NTSh [in Ukrainian].
Kozarenko, O. V. (2008). Hutsul musical secesia: national review on the European call. Muzychna ukrai'nistyka: suchasnyj vymir, 2, 146-152 [in Ukrainian].
Pavlyshyn, S. S. (1996). Symphonic work of M. Kolessa, 44-55 [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Viktoriia Danylets
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.