СТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ БАЛЕТНИХ ВИСТАВ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XX СТОЛІТТЯ НА ПРИКЛАДІ ТВОРЧОСТІ ВАЛЕРІЯ КОВТУНА
DOI:
https://doi.org/10.32461/149825Ключові слова:
балетне мистецтво, балет, балетмейстер, стиль, хореографія, школа класичного танцюАнотація
Мета статті. Дослідження полягає у визначенні стилістичних особливостей вистав в історії розвитку балетного мистецтва України другої половини XX століття на прикладі творчості Валерія Ковтуна. Методологія дослідження полягає у застосуванні аналітичного, мистецтвознавчого, хронологічного методів, що дозволяє дослідити особливості балетмейстерської діяльності Валерія Ковтуна та систематизації відтворення цілісної картини хореографічної культури другої половини XX століття. Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше предметом комплексного дослідження є творча спадщина Валерія Ковтуна у контексті розвитку українського балету другої половини XXстоліття. Висновки. Розквіт українського балетного виконавства пов'язаний з гармонійним поєднанням традицій класичної школи та національної сценічної хореографії. Під впливом акторського мистецтва видатних митців радянського балету формується та утверджується новий виконавський стиль українського балетного театру. Це був період розвитку української музики, композитори відображали актуальні проблеми сучасності, вихід із штучної ізоляції радянського мистецтва. Виконавський стиль Валерія Ковтуна позначався академічною чистотою, піднесеністю, романтичною настроєністю. В основі балетмейстерських робіт Валерія Ковтуна - класичний танець. Його постановки відзначалися масштабністю, яскравою образністю та поліфонічністю хореографічного мислення. Послідовне продовження кращих традицій видатних хореографів та виконавців - запорука сьогоденного успіху українського балетного театру. Нове покоління українських артистів та хореографів збагачують й оновлюють здобутки видатних майстрів.
Посилання
Варазацька М. Коштована краса шедевру / М.Варзацька // Театрально-концертний Київ. - 1989. - №20.
Косенко Ю. Казка про кохання / Ю. Косенко// Вечірній Київ. - 1980. - 26 вересня.
Кухарчук М. Наче казкове видіння / М. Кухарчук // Вечірній Київ. - 1983. - 6 травня.
Станишевский Ю. Украинский балетный театр: история и современность / Юрий Станишевский. - К.: Муз. Украина, 2008. - 411с.: ил.
Станішевський Ю. Національний академічний театр опери та балету України ім. Тараса Шевченка: історія і сучасність / Ю.О.Станішевський. - К.: Муз. Україна, 2002. - 735 с.
Чубук М. Одухотвоення / М. Чубак // Київська правда. - 1977. – 6 липня.
Varazatska, M.(1989). Expensive beauty masterpiece theater and concert. Kyiv, 20 [in Ukrainian].
Kosenko, Yu. (1980, September 26). Tale of Love. Evening Kyiv [in Ukrainian].
Kukharchuk, M. (1983, September 6). Like a fairytale visions. Evening Kyiv [in Ukrainian].
Stanyshevskyy, Yu. (2008). Ukrainian ballet theater, history and our time, [in Ukrainian].
Stanishevsky, Yu.(2002). National Academic Theater of Opera and Ballet of Ukraine. Shevchenko: History and Modernity [in Ukrainian].
Cubuk, M. (1977, July 6). Elevation. Kyiv true [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Viktoria Kondratiuk
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.