SUSTAINABLE DESIGN. ПРОЕКТНІ ПІДХОДИ І НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-2180.38.2020.222068Ключові слова:
дизайн, sustainable design, художньо-образне рішення, формоутворення, recycling, upcycling.Анотація
Мета дослідження полягає у розгляді поняття «Sustainable design», виявленні його проектних підходів і можливих напрямків розвитку. Отримані результати можуть бути використані для уточнення теоретичної бази екологічно усвідомленого проектування і вдосконалення відповідних алгоритмів проектного процесу. Методологія дослідження полягає в застосуванні історико-порівняльного та хронологічного методів, а також методу термінологічного аналізу, що сприяло виявленню термінологічних трактувань щодо ресайклінгу та апсайклінга, як проектних підходів, а також розгляду інших суміжних понять в контексті екологічно усвідомленого проектування. Наукова новизна роботи полягає в розширенні уявлень про комплексний розгляд дизайну на сучасному етапі в контексті теоретико-методологічних концепцій з екологічною складовою, зокрема стосовно екологічно усвідомленого проектування. Висновки. Розглянуте в науковій статті поняття «Sustainable design», як екологічно усвідомлене проектування, має достатнє теоретичне опрацювання. Його практичне втілення може бути представлено у вигляді двох основних проектних підходів, що оперують вторинним використанням («re-use») як сировини (recycling), так і самого виробу (upcycling) з метою створення нового об'єкта споживання. Можливі напрямки розвитку Sustainable design охоплюють професійні спільноти дизайнерів, об'єднання підприємств і організацій, державні програми, але найбільш актуальним є екологічно-орієнтовані, освітні програми з підготовки кваліфікованих кадрів в галузі дизайну. Ці фахівці не тільки будуть оперувати оптимальними підходами для розробки об'єктів з екологічною цінністю, але і зможуть їх вдосконалити, виявляючи найбільш доцільні проектні рішення. Проектні результати цих фахівців будуть також сприяти формуванню суспільної свідомості в частині «культури поведінки» з побутовими відходами та раціональним використанням ресурсів.Посилання
Papanek, V. (2004). Design for real world. Moskow: Izdatel D.Aronov [in Russian].
Art glass store. (2018). Something interesting. Retrieved from: https://www.glass-store13.com/
Division for Sustainable Development Goals. (2015). Sustainable Development. Retrieved from: https://sustainabledevelopment.un.org/
Nelson, G. (2017). How to See: Visual Adventures in a World God Never Made. London: Phaidon Press Ltd [in English].
Potter, N. (2002). What is a designer. London: Hyphen Press [in English].
Pye, D. (1995). The Nature and Aesthetics of Design. Pittsburgh: Fox Chapel Publishing Company, Incorporated [in English].
Sustainable Design. (2005). General Services Administration. Retrieved from: https://www.gsa.gov /real-estate/design-construction/design-excellence/sustainability/ sustainable-design
Brand Strategies. (2017). Sustainable Design Alliance. Retrieved from: https://designalliance.com/ brand-strategies.html
Sustainable Design Lab. (2012). Massachusetts Institute of Technology Retrieved from: http://web.mit. edu/ sustainabledesignlab/
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Natalia Vergunova
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.
