СПЕЦИФІКА ДОКУМЕНТАЛЬНОЇ ДРАМИ В КОНТЕКСТІ ІНФОТЕЙНМЕНТИЗАЦІЇ ТЕЛЕВІЗІЙНОГО ПРОСТОРУ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-2180.38.2020.222130Ключові слова:
докудрама, постмодернізм, телемистецтво, теледокументалістика, інфотейнментАнотація
Мета статті – виявити особливості документальної драми як нового жанрового утворення вітчизняного телемистецтва; дослідити та узагальнити суб’єктивні та об’єктивні аспекти його ефективного функціонування в контексті постмодерністичних тенденцій та процесу інфотейнментизації медійного простору. Методи дослідження. Застосовано історико-культурний метод, що посприяв вивченню різноманітних аспектів виникнення та розвитку документальної драми в ретроспективі, а також осмисленню становлення жанру в контексті специфіки вітчизняного телевізійного простору початку ХХІ ст.; типологічний, завдяки якому виявлено атрибутивні характеристики докудрами; компаративний метод, застосування якого дозволило порівняти характерні ознаки зарубіжної та вітчизняної докудрами. Наукова новизна. Досліджено документальну драму як специфічне жанрове утворення зарубіжного телемистецтва другої половини ХХ ст. та уточнено особливості виникнення і розвитку докудрами на українському телебаченні. Констатовано, що напрямок розвитку сучасної теледокументалістики в цілому та жанру документальної драми зокрема зумовлено специфікою художніх пошуків постмодернізму, спрямованих на вираження внутрішнього життя людини. Виявлено, що типові риси інфотейнменту (штучно посилений сюжетний драматизм; тематичне спрямування, що розраховане на посилення емоційного відгуку глядача; наближення драматургії до формул голлівудської кіноіндустрії та ін.) вперше чітко проявилися в американській докудрамі та були запозичені діячами українського телемистецтва в процесі копіювання популярних зарубіжних форматів. Висновки. У процесі пошуку способів синтезування документального і не документального українське телевізійне мистецтво прагне віднайти способи вирішення складних глибинних завдань, зокрема новаторських можливостей створення універсальних жанрових та видових форм. Дослідження виявило, що розвиток вітчизняної телевізійної документалістики (початок 2000-х рр.) відбувається переважно в форматі інфотейнменту – прагнення зробити її комерційно успішною та популярною, що зумовлює інтегрування в глобальний процес творення розважального телебачення. На сучасному етапі докудрама, в якій розповідається про реальні події та робиться акцент на дорогих реконструкціях, позиціонується важливим стратегічним напрямом української документалістики. Спрямованість на розважання глядача зумовлює специфіку її тематики.Посилання
Galkin, D. (2007). Techno-artistic hybrids or a work of art in the era of its computer production. Humanitarian informatics, no. 3, pp. 40–53 [in Russian].
Ekimova, A. V. (2017). New tendencies in the direction of documentary filmmaking of "borderline" forms. Рhd thesis. All-Russian State Institute of Cinematography named after S. A. Gerasimov. Moscow [in Russian].
Irdynenko, K. (2013). Transformation of artistic and aesthetic experience in the art of the twentieth century. Scientific Notes. Philosophy series, Issue 12, pp. 262–273 [in Ukrainian].
Manskova, E. A. (2011). Modern Russian TV documentary: dynamics of genres and means of screen expressiveness. Рhd thesis. Ural State University named after A.M. Gorky. Ekaterinburg [in Russian].
Mishchenko, M. (2014). Documentary cinema of Ukraine: between historical reconstruction and philosophical thinking. Bulletin of the VN Karazin Kharkiv National University. Series: Philosophy. Philosophical vicissitudes, no. 1116. Issue 50, pp. 47–51 [in Ukrainian].
Stoikov, L. (2007). Hedonistic function of media: infotainment and reality show. Relga. no. 4. URL: http://relga.ru/Environ/WebObjects/tgu-www. woa / wa / Main? textid = 1729 & level1 = main & level2 = articles [in Russian].
Utilova, N. I. (2000). The nature of audiovisual creativity. Language and figurative system of television. Рhd thesis. Moscow [in Russian].
Shergova, K. A. (2020). Evolution of genres in documentary television cinema. Рhd thesis. Institute for advanced training of television and radio broadcasting workers. Moscow [in Russian].
Yatsenko, A. A. (2016). Techniques of docudrama in the coverage of criminal information on national and regional television of Ukraine. Mass communication in the global and national dimensions. Dnipropetrovsk: O. Honchar DNU, Faculty of Systems and Mass Media, Issue 6, рр. 48–54 [in Ukrainian].
Bennett, T., Boyd-Bowman. S., Mercer, C., Woollacott, J. (1981). Popular Television and Film. London: BFI Publishing/OpenUniversity Press [in English].
Hoffer. T. W.. Nelson, R. A. (1980). Evolution of docudrama on American television network: A content analysis, 1966-1978. Southern Speech Communication Journal, no. 45. рр. 149-153 [in English].
Rhodes, G. (2006). Docufictions. Essays on the Intersection of Documentary and Fictional Filmmaking. North Carolina : McFarland & Co Inc Pub, 2006 [in English].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Kristina Chorna
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.