УНІВЕРСАЛЬНА МАЙСТЕРНІСТЬ САКСОФОНІСТА ЯК ФЕНОМЕН СУЧАСНОЇ МУЗИЧНОЇ ТВОРЧОЇ ПРАКТИКИ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-2180.39.2021.238702Анотація
Мета роботи: виділити практикою апробовані способи комбінаторного представлення компонентів музичного вираження, у якому на основі загальних уявлень про музично-риторичний базис inventio («винахід») подані способи прилучення до мовленнєвої свободи комбінаторного використання музичного матеріалу. Методологічна база дослідження – у руслі інтонаційного підходу, тобто через уявлення про єдність процесуальних показників музики і мовлення, як то заповідано у працях Б. Асаф’єва і його нащадків в Україні, розгорнуті вказані міждисциплінарні узагальнення, за прикладом текстів книг О. Лосєва, Р. Інгардена, Є. Назайкінського, О. Маркової та ін. Наукова новизна роботи ґрунтується на оригінальній і практично-творчо апробованій ідеї залучення в механізм риторичного inventio («винахід») практики комбінаторного зіставлення фрагментів і цілісних музичних тем-образів, послідовність яких складає мовленнєвий континуум музики. Висновки. Зроблений аналіз теоретичних напрацювань з теорії імпровізації і теоретичних положень риторики дозволив сформулювати конкретику музичних операцій inventio як спосіб смислового поєднання узагальнених значущостей тем-символів із авторськими і позаавторськими тематичними здобутками у вибудові «усного творення музики». Останнє відповідає умовам сучасного виконавства з його «неоготичним» відстороненням від пріоритету композиторської діяльності.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.
