КЛАСИЧНИЙ КРОСОВЕР У СУЧАСНОМУ МУЗИЧНОМУ ПРОСТОРІ УКРАЇНІ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-2180.39.2021.238716Анотація
Мета роботи. У статті розглянуто ґенезу класичного кросовера та прослідковано його розвиток в українському культурно-мистецькому просторі. Методологія дослідження передбачає поєднання історико-культурного, аналітичного та компаративного методів, що дозволило з’ясувати місце класичного кросоверу в сучасній музичній культурі. Наукова новизна дослідження полягає у тому, що в українській науці вперше розглядаються українські представники класичного кросовера. Висновки. На межі ХХ – ХХІ ст. одним із напрямів, що синтезує здобутки академічного і естрадного (рок, поп, електронна музика) мистецтва, став класичний кросовер. Витоки цього напряму є більш давніми і сягають корінням 1960-х рр., коли здійснювалися перші спроби синтезу академічного та естрадного виконавства. Відомі українські співаки академічної школи Д. Гнатюк, Ю. Гуляєв, А. Мокренко, Д. Петриненко, Л. Остапенко виконували як класичні, так і естрадні твори. Сьогодні яскравим прикладом синтезу академічного і естрадного вокального мистецтва є дуети Ф. Мустафаєв – Т. Самая та В. Степова – В. Сінчук. Українська співачка, сопрано нового покоління Аріна Домські є єдиною представницею української сцени, яка послідовно звертається до напряму класичного кросовера, синтезуючи у різний спосіб естрадний та академічний вокальний репертуар.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.