Антропологічний поворот у музиці ХХ століття
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-2180.40.2021.250377Анотація
Мета статті – визначити культурно-історичні обумовленості антропологічного повороту в музиці ХХ століття, коли цивілізаційне бажання утворення штучного середовища призвело в музиці до винайдення новітніх форм композиційних стуктур (дванадцятитонової системи, алеаторики тощо). Методологію дослідження становлять теоретико-інтерпретаційні моделі аналізу механізмів культуротворення для визначення їх наративної спрямованості, системний та компаративний підходи щодо визначення специфіки музичної реальності сучасної культури для усвідомлення взаємопов’язаності зі світовими соціальними процесами. Наукова новизна полягає у розкритті особливостей процесів взаємодії соціального чуттєвого та художнього образу в музиці на межі ХІХ – ХХ століть як реалій музикологічної рефлексії, а також в характеристиці взаємодії глобалізаційних процесів та етнічного підгрунтя в музичній культурі кінця ХХ – початку ХХІ століть. Висновки. Музична культура України ХХ століття стає одним із пріоритетних чинників діалогу культур як пост-тоталітарного радянського простору, так і всесвітньої музичної культури, завдяки активізації пошуку нових шляхів розвитку людини. Розширення сфер взаємовпливу, інтегративні та глобалізаційні тенденції не фіксуються як відновлення культурно-історичного потенціалу, навпаки, полістилізм як загальна платформа формотворення презентується зверненнями до культури українського бароко, ренесансом сакральної музики, відродженням етнічної складової у мистецтві, пошуком новітніх регіональних мотивів тощо.
Ключові слова: музична культура, антропорлогічний поворот, глобалізація, діалог культур.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.
