Специфіка діяльності концертмейстера в хореографічному ансамблі: психолого-педагогічний аспект
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-2180.41.2022.262989Анотація
Мета статті – виявити особливості професійної діяльності концертмейстера хореографічного ансамблю в контексті специфіки психолого-педагогічних умінь. Методологія дослідження. Застосовано метод теоретичного аналізу (для вивчення відповідної музикознавчої, музично-педагогічної та психолого-педагогічної літератури з теми дослідження); структурно-функціональний метод, що посприяв проведенню аналізу складових об’єкта дослідження; метод узагальнення та систематизації теоретичного й практичного досвіду підготовки до виконавської і педагогічної діяльності майбутніх концертмейстерів. Наукова новизна. Розглянуто специфіку діяльності концертмейстера хореографічного ансамблю, виявлено структуру та зміст його професійного комплексу; досліджено особливості професійної діяльності концертмейстера хореографічного ансамблю в контексті специфіки психолого-педагогічних умінь; з’ясовано методи й засоби підготовки кваліфікованих концертмейстерів для роботи в хореографічному ансамблі; проаналізовано шляхи вдосконалення педагогічної діяльності концертмейстерів хореографічних ансамблів у процесі соціально-художньої практики; запропоновано авторське визначення професійної мобільності концертмейстера хореографічного ансамблю. Висновки. Професійна діяльність концертмейстера хореографічного ансамблю є мультифункціональною, оскільки поєднує процес вивчення партії з танцюристами як педагога-репетитора, розвитку художнього смаку учасників як педагога-вихователя, створення сприятливої емоційної атмосфери, що передбачає плідну співтворчість кількох учасників, уміння відчувати та передбачувати наміри партнерів і їх дії, як психолога та безпосереднього втілення задуму музично-хореографічного твору під час виступів ансамблю як музиканта-виконавця. Удосконалення професійної діяльності концертмейстерів хореографічних ансамблів у процесі соціально-художньої практики має на меті розвиток не лише виконавських, а й психолого-педагогічних якостей, що передбачає проведення активної самостійної роботи з використанням освітніх й інформаційних ресурсів. Професійна мобільність концертмейстера хореографічного ансамблю є інтегрованою якістю особистості, що проявляється в здатності успішно поєднувати виконавську, психолого-педагогічну й інші види діяльності, у певний момент переключатися з одного виду діяльності на інший, вмінні застосовувати певні систематичні узагальнені професійні прийоми музиканта-піаніста з метою виконання конкретних завдань, володіти досвідом удосконалення та самостійного набуття узагальнених професійних знань відповідно до провідних світових тенденцій музичного та хореографічного мистецтв.
Ключові слова: концертмейстер, хореографічний ансамбль, професійне виконавство, тактико-психологічні вміння, психолого-педагогічна діяльність.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Наталя Коресандович
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.