Балет Юрія Шевченка «За двома зайцями»: музичні та літературні перетини

Анотація

Мета роботи – здійснити аналіз балету «За двома зайцями» на основі порівняння літератури, кінострічки й авторської музики. Методологія. Дослідження передбачало застосування порівняльного аналізу літературного першоджерела, музичної складової балету та кінострічки. Це дало змогу виявити особливості представлення головних персонажів: Свирида Петровича Голохвастийого, Проні, Галі, Секлети Пилипівни Лимарихи, подружжя Сірків – і пов’язаних з ними комічних елементів у творі М. Старицького та балеті Шевченка – Литвинова, що базується на цьому сюжеті. Наукова новизна полягає у визначенні специфіки авторської музики Юрія Шевченка в балеті «За двома зайцями». Аналіз музики балету здійснено вперше. Висновки. Проведений порівняльний аналіз балету Ю. Шевченка та комедії М. Старицького дав змогу виокремити спільні комічні елементи: «передзустріч» із головним персонажем Голохвастим; вибір лейттембрів (кларнет, скрипка та піаніно), пов’язаний з комічністю Голохвастого та підкресленням його зовнішніх ознак: худорлявості й «манєрності», претензії на шик та «образованість»; портрет Голохвастого в балеті і його зовнішній вигляд (одяг та аксесуари), що відповідають образу Голохвастого з першоджерела; слабкість Голохвастого до дівчат; любов Голохвастого до пісень, танців; гопак, що фігурує і в комедії, і в балеті. Об’єднавчими складниками для комедії та балету також є лейтмотив дзвонів і романтизація сцени освідчення Голохвастого в будинку Проні. Багатобічний, контрастний образ Секлети також яскраво представлений в обох творах. Спільним комічним елементом визначено червоний чепчик Сірчихи; жест «дуля» Секлети, комічним мотивом вважаємо мотив чуток, який у балеті передано всіма засобами виразності: музичними, хореографічними й візуальними.

Ключові слова: авторська балетна музика, літературне першоджерело «За двома зайцями», комедія М. Старицького, комічність образів.