Особливості викладання джазової імпровізації для естрадних вокалістів музичних коледжів
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-2180.42.2022.270341Анотація
Мета роботи – розкрити історичні аспекти становлення джазу як одного з напрямів музичного мистецтва; з’ясувати зміст понять «імпровізація» і «вокальна імпровізація» в сучасній музикознавчій та музично-педагогічній літературі; визначити педагогічні умови, що сприяють успішному формуванню навичок джазової імпровізації в студентів музичного коледжу в класі естрадного вокалу; виявити, теоретично обґрунтувати та описати педагогічні умови формування в них навичок джазової імпровізації. Методологія роботи полягає в застосуванні таких методів, як: емпіричний метод, метод аналогії, аксіоматичний метод, елементарно-теоретичний метод, метод систематизації. Наукова новизна полягає в тому, що вперше розкрито проблему формування навичок джазової імпровізації в студентів музичних коледжів спеціальності «Естрадний спів». Висновки. Теоретичний аналіз проблеми дослідження та результати дослідно-пошукової роботи дали змогу зробити такі висновки. Аналіз наукової літератури сприяв розкриттю змісту таких понять, як: імпровізація, імпровізація естрадного вокаліста, скет. Імпровізація є одночасним виконанням музики без попередньої підготовки, спонтанний музичний вислів, безпосередня, миттєва реалізація музичної думки. Також запропоновано визначення імпровізації естрадного вокаліста: вона являє собою творчий процес створення музично-художнього образу в момент безпосереднього вокально-складового інтонування музичного та літературного тексту (скет-спів), сутністю якого є пізнання, відтворення та поширення об'єктивно й суб'єктивно нового використання загальноприйнятих складових поєднань і привнесення оригінальних складів у скет-вокал, оригінального джазового фразування, свінгу, акцентування та нової артикуляції, специфіка якого полягає в особливих способах звукоутворення, використанні широкого спектру тембрових фарб та звукоімітаційних елементів у межах структурної схеми твору. Дослідно-пошукова робота показала, що формування навичок джазової імпровізації в студентів музичного коледжу в класі естрадного вокалу не можливе без створення відповідних умов, у нашому випадку педагогічних, що включають спілкування вчитель-учень, різні методи та вправи, які впливають на якість формування навичок джазової імпровізації. Отже, залучення здобувачів освіти у творчу діяльність, використання різних методів у роботі зі студентами сприяє прояву позитивної динаміки у формуванні навичок джазової імпровізації в студентів музичного коледжу в класі естрадного вокалу. Високі показники пов'язані з успішною організацією занять, застосуванням різних методів, спрямованих на формування навичок джазової імпровізації в студентів музичного коледжу в класі естрадного вокалу.
Ключові слова: вокальна педагогіка, вокальна імпровізація, музичне мистецтво естради, джаз, імпровізація, свінг, естрадний спів.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Олена Мальцева
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.