Рецепції Миколи Лисенка у візуальних артефактах митців Галичини
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-2180.42.2022.270346Анотація
Мета роботи – виявити й розкрити символіку артефактів малярів, скульпторів, різьбярів та інших митців Галичини, присвячених особі й здобуткам Миколи Лисенка. Методологія дослідження: історико-ретроспективний метод використано для віднайдення матеріалів і документів про існування артефактів, визначення хронології і мотивації їхньої появи; системно-аналітичний – для їхньої систематизації за видами візуальних мистецтв та аналітичних спостережень; міждисциплінарний – для висвітлення зв’язків між музикою та візуальними мистецтвами через утілення образів композитора їхніми представниками. Наукова новизна статті полягає в тому, що цю тематику розглянуто вперше. Творчість малярів регіону особливо активізувалася до відзначення 35-ліття діяльності Лисенка 1903 року та до 100-літнього ювілею митця в умовах німецької окупації Львова 1942 року. Розглянуто особливості зображень Лисенка І. Трушем, О. Куриласом та ін., їхню стилістику й символіку. Проблематика також торкається інших дарунків у художньо-візуальній формі, що згодом стали експонатами кімнати-музею Лисенка у Львівській консерваторії. Висновки. Візуальні артефакти вказують на пієтет до засновника національної композиторської школи, на його духовний вплив, що поширився не лише на музикантів, а й на представників образотворчого мистецтва. Галицькі митці – малярі, різьбарі, скульптори й архітектори, причетні до художньої лисенкіани, інспірувалися його світлим образом і цілеспрямованим служінням українській національній культурі. Більшість з них були уродженцями Галичини (І. Труш, О. Курилас, Я. Пстрак, М. Паращук, Ю. Панькевич), інші (М. Михалевич і С. Литвиненко) – певний час перебували й працювали у Львові. Ці артефакти стали свого роду маніфестаціями ідеалізації Митця-Патріота, його культуротворчої місії.
Ключові слова: композитор, живописець, скульптор, святкування, Галичина, портрет, погруддя
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Ольга Кузнецова
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.
