Психокорекція особистості засобами графічних методик
DOI:
https://doi.org/10.15587/2313-8416.2015.55914Ключові слова:
графічні проективні тести, психокорекційний вплив, процесуальна психодіагностика, «Я» – текст, ідентичність, інтерпретаціяАнотація
У статті розглядаються особливості психокорекції особистості засобами проективних графічних тестів. Ставиться акцент на доцільності використання комплексу графічних тестів, що забезпечує пізнання глибинних феноменів психіки особистості. В основі роботи лежить процесуальна діагностика, яка має на меті злиття в практиці психодiагностичного та психокорекцiйного процесів в єдиний процес. Представлена методика не тільки помітно підвищує інтерес до самодослідження у школярів, а й глибоко терапевтична по суті
Посилання
Makshanov, S. I. (1998). Psychology training in a professional activity. Sankt-Peterburg, 43.
Oskin, V. (2004). On the threshold of emotional revolution. Personnel Management, 16, 49–53.
Isurina, G. L. (1983). Group psychotherapy and therapy. Methods of psychological diagnosis and correction in the clinic. Leningrad: Medicine, 231–254.
Dobryakov, I., Nikolskaya I., Eidemiller, E. (2006). Family diagnosis and family therapy. Stankt-Peterburg: Speech, 457.
Yatsenko, T. S. (2010). Diagnostic and corrective features deep psychological practice. Scientific journal Dragomanov NPU. Series 12. Psychological Science, 29 (53), 30–35.
Ibadov, J. S. (2007). Psychography. Tyumen: "Truth", 279.
Ibadov, J. S. (2008). Medical and pedagogic-psychological tests. Sevastopol: «Al’-Pci», 43.
Schmidt, B. (2003). Narratology. Moscow: Languages Slavic culture, 389.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2015 Любов Іванівна Фізер
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
