Особливості прояву кореляційних зв’язків між психофізіологічними показниками у групах кваліфікованих баскетболістів
DOI:
https://doi.org/10.15391/si.2023-3.08Ключові слова:
складові успішності спортсменів, кваліфіковані баскетболісти, нейродинамічні характеристики, когнітивні характеристики, когнітивно-діяльнісні стилі, поленезалежність, мотиваціяАнотація
У кваліфікованих спортсменів, що займаються ігровими видами спорту при досягненні високого рівня тренованості підвищення спортивного результату переважно може здійснюватися за рахунок покращення техніко-тактичної майстерності та врахування індивідуальних особливостей психофізіологічних функцій, які дозволяють розкрити та реалізувати внутрішні резерви спортсмена без шкоди для здоров’я. Мета досліджень - встановлення кореляційних зв'язків між показниками різних психофізіологічних станів станів кваліфікованих баскетболістів. Дослідження проводилися з використанням комп’ютерного комплексу «Мультипсихометр-05». Групі кваліфікованих баскетболістів (n=13) запропоновано виконання ряду тестів для визначення нейродинамічних та когнітивних характеристик, актуального психічного стану за допомогою тесту колірних виборів, діяльнісних генетично-детермінованих складових успішності кваліфікованих баскетболістів. За результатами наукових досліджень було виявлено, що високий рівень тривоги гальмує швидкість аферентної частини реакції; висока працездатність та низький рівень стомленості сприяють якісному виконанню тесту на просту реакцію. Аналіз кореляційних звʼязків між балансом нервових процесів та актуальним психічним станом кваліфікованих баскетболістів показав, що тривога, як перша стадія прояву стресу впливає на оптимізацію сприйняття та якість виконання тесту на визначення складної реакції; стабільність складної рекції залежить від рівня тривоги та особистісних характеристик (концентричності, ексцентричності та переважання ерготропного/трофотропного тонусу) спортсмена; динаміка активації балансу нервових процесів частково залежить від прояву працездатності, ступеня субʼєктивного відчуття комфорту та залежності від зівнішніх впливів; актуальний психічний стан спортсмена впливає на тенденції до випереджальних або запізнюючих дій під час виконання тесту на визначення складної реакції; під час оволодіння навичками виконання нового завдання на тлі зниженої працездатності та підвищеної тривоги долучаються компенсаторні механізми; актуальний психічний стан має вплив на швидкість сприйняття та переробку інформації, що надходить безперервно; висока швидкість простої зорово-моторної реакції позитивно впливає на кількісні та якісні показники когнітивної діяльності та певною мірою задіяна у формуванні когнітивних здібностей апробованих баскетболістів. Висновки: нейродинамічні характеристики, які є генетично детермінованими та такими, що мало змінюються в онтогенезі мають вплив на на формування когнітивних здібностей та когнітивно-діяльнісних стилів кваліфікованих баскетболістів.
Посилання
Анікеєнко, Л.В. (2021). Особливості ігрової діяльності студенток-баскетболісток. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова, 2 (130), 9-12. doi: 10.31392/NPU-nc.series 15.2021.2(130).01
Безмылов, Н.Н. (2010). Обоснование комплекса информативных показателей и определение их приоритетной значимости для отбора квалифицированных баскетболистов в команду. Физическое воспитание студентов, 2, 18–23.
Борисова, О., Нагорна, В., Шутова, С., & Митько, А. (2019). Модельні характеристики психофізіологічного стану висококваліфікованих спортсменів 7 у стресовій ситуації. Спортивна наука та здоров’я людини, 1(1), 4-9.
Горго, Ю.П., Чайченко, Г.М., & Маліков, М.В. (2005). Прикладна психофізіологія людини: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. Запоріжжя: Запорізький національний університет.
Дьоміна, Ж.Г., & Чен Пен (2022). Зв ̓язок успішності навчання баскетболу з морфофункціональними та руховими показниками розвитку організму студентів. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, 3К (147) 22, 134-138.
Козина, Ж.Л, Ягелло, В, & Ягелло, М. (2015). Определение индивидуальных особенностей спортсменов с помощью математического моделирования и методов многомерного анализа. Педагогіка, психологія та медіко-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту, 12, 41-50.
Коробейников, Г.В., Бейдж, М., Коробейникова, Л.Г., & Рааб, М. (2022). Психологическое состояние спортсменов высокой квалификации. Sport. Olimpism. Sănătate, 7, 422-426. DOI: https://doi.org/10.52449/soh22.67
Коробейніков, Г.В., Коробейнікова, Л.Г., Дудник, О.К., Іващенко, О.О., Міщенко, В.С., & Воронцов, А.В. (2017). Прояв нейродинамічного реагування у кваліфікованих спортсменів з різним рівнем стресостійкості. Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. Серія: Педагогічні науки. Фізичне виховання та спорт, 147(1), 141-4.
Коробейников, Г.В., Турлыханов, Д.Б., Коробейникова, Л.Г., Никоноров, Д.М., & Воронцов, А. В. (2021). Контроль психофизиологического состояния борцов высокой квалификации. Теория и методика физической культуры, 3(65), 35-41. DOI: 10.48114/2306-5540_2021_3_35
Латишев, М.В., Квасниця, О.М., Спесивих, О.О., & Квасниця, І.М. (2019). Прогнозування: методи, критерії та спортивний результат. Спортивний вісник Придніпров’я, 1, 39-47.
Макаренко, М.В., & Лизогуб, В.С. (2011). Онтогенез психофізіологічних функцій людини. Черкаси: Вертикаль.
Прядко, Н.О. (2015). Мотивація досягнення як детермінанта успіху в професійній діяльності особистості. Вісник Чернігівського національного педагогічного університету, 127, 177–180.
Улан, А., & Шинкарук, О. (2019). Функціональна асиметрія у спорті:особливості прояву та підходи до використання в процесі орієнтації підготовки фехтувальників. Наука в олимпийском спорте. 1, 24-35. DOI:10.32652/olympic2019.1_1
Федорчук, С., Іваскевич, Д., & Борисова, О. (2020). Психофізіологічна характеристика стану спортсменів-гандболістів з різним рівнем мотивації до спортивного результату. Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, 1, 33-39. DOI: https://doi.org/10.32652/spmed.2020.1.33-39
Хекхаузен, Х. (2003). Мотивация и деятельность. Санкт-Петербург: Питер; Москва: Смысл.
Korobeinikova, L., Korobeynikov, G., Cynarski, W. J., Borysova, O, Kovalchuk, V, & Vorontsov, A. et al. (2020). Tactical Styles of Fighting and Functional Asymmetry of the Brain Among Elite Wrestlers. Ido Movement for Culture. Journal of Martial Arts Anthropology. 20(4), 24-30. DOI: 10.14589/ido.20.4.4
Hoffman, J.R., & Maresh, C.M. (2000). Physiology of basketball. In: Garrett WE Jr, Kirkendall DT, eds. Exercise and sport science. Philadelphia, PA: Lippincott Williams & Wilkins,: 733–744.
Sychev, V.S., Davydova, S.S., & Kashkarov, V.A. (2017). Functional asymmetry in sport. Theory and Practice of Physical Culture, 11, 23-3.
Vaez Mousavi, M., Mokhtari, P. (2022). Physiological Patterning of basketball free throws. Journal of Humanistic approach to sport and exercise studies (HASES), 2(3), 297-306.
Wu, Chuanzhong, Xu, Li, Korobeynikava, Lesia, Qiu, Xuhui, & Wang, Yangsong (2022). Construction of Structural Elements and Characteristic System of Athletes’ Cognitive Ability. Psychology Research, 12(5), 238-243.
