Use of innovative fitness technologies to improve physical fitness in women's beach volleyball
DOI:
https://doi.org/10.15391/si.2023-1.01Keywords:
6D-Sliding, Procedos, beach, volleyball, physical, training, fitness, technologiesAbstract
The article is devoted to determining the effectiveness of introducing modern innovative methods of wellness fitness training in the process of physical training of qualified beach volleyball athletes by improving their physical fitness indicators and their indirect impact on the result of competitive activities during the sports season. For the first time, a general description and characteristics of one of the most modern fitness techniques of Procedos and the possibility of using it in combination with other methods of wellness training to improve physical fitness in women's beach volleyball are presented. The purpose of the study – optimization of the physical fitness of highly qualified volleyball players specializing in beach volleyball during the preparatory period of the annual training cycle, based on the use of innovative fitness technologies. During the experimental study, the following methods were used: analysis of Special Scientific and methodological literature; pedagogical observations; pedagogical experiment; control tests; expert assessment; methods of Mathematical Statistics. The results. The results of the study showed that at the end of the 2021 sports season, volleyball players had mainly average values of indicators of the level of special physical fitness. The results of this season indicated a fairly high efficiency of the training process of volleyball players aged 16-18 in terms of physical fitness, but they were not fully satisfied from the point of view of sports results. After the end of the 2nd part of the experiment (corresponds to the end of the sports season 2022), athletes showed not only a significant improvement in the indicators of control tests for physical fitness, but also a high positive qualitative change in the level of physical fitness. A convincing additional confirmation of the high degree of effectiveness of the innovative fitness techniques used in the work, borrowed from the health training for the training of highly qualified athletes, was the results of performances of the best representatives of beach volleyball from among the athletes who took part in the experiment, in the 2022 sports season at the largest international competitions. The results of the work substantiate the use of health-improving fitness technologies, such as TRX, HIIT, Procedos, 6D-Sliding in the process of physical training of qualified athletes in beach volleyball. Conclusions. The materials obtained during the experiment indicate that the use of innovative fitness technologies in the preparatory period of the training process of beach volleyball players to improve their physical fitness allowed to increase the efficiency of the physical training process as a whole, which gives grounds to recommend this program for practical use in the system of sports training of volleyball players at the stage of preserving the highest sportsmanship.
References
Ванюк, Д.В. (2013). Шляхи підвищення фізичної підготовленості волейболісток високої кваліфікації у змагальному періоді річного циклу підготовки. (кандидатська дисертація). Дніпро.
Галицька, А. (2016). Значення та кваліфікація координаційних здібностей у фізичній підготовці волейболістів. Фізичне виховання спорт і культура здоров`я у сучасному суспільстві, 3 (35), 91-95.
Гринченко, І.Б., Ісаєв, О.Г., & Тихонова, А.О. (2019). Вдосконалення рівня фізичної підготовленості юних волейболістів за допомогою тренажерного обладнання. Технології збереження здоров’я, реабілітація і фізична терапія. 3, 26–31.
Гунченко, В. (2018). Роль та місце координаційних здібностей у структурі спеціальної фізичної підготовки спортсменів з пляжного волейболу. Молодь та олімпійський рух: матеріали XI Міжнародної конференції молодих вчених, 11-12.04.2018 р., м. Київ, 135–136.
Гунченко, В.В. (2021). Структура та зміст спеціальної фізичної підготовки спортсменів з пляжного волейболу на етапі підготовки до вищих досягнень (кандидатська дисертація). Дніпро.
Кокарева, С.М., Дорошенко, Е.Ю., Кокарев, Б.В., & Данильченко, С.І. (2021). Моніторинг спеціальної працездатності, фізичної та функціональної підготовленості футболістів 19-21 років. Sciences of Europe. Praha, Czech Republic, 3 (65), 19–23.
Кокарева, С.М., Дорошенко, Е.Ю., & Кокарев, Б.В. (2017). Деякі питання організації занять із загальної та спеціальної фізичної підготовки студентської команди з міні-футболу. Спортивний вісник Придніпров’я. Дніпропетровськ: ДДІФКС. 1, 37–42.
Кокарева, С.М., Кокарев, Б.В., & Дорошенко, Е.Ю. (2022). Інноваційні методики фітнес-тренінгу для підвищення фізичної підготовленості висококваліфікованих футболістів. [монографія]. Запоріжжя: НУ «Запорізька політехніка».
Міщенко, О., & Гунченко, В. (2017). Значення фізичної підготовки для пляжних волейболістів на прикладі пляжних волейболісток 14-15 років. Актуальні проблеми юнацького спорту: матеріали XII Міжнародної науково-практичної конференції, 26-27.09.2017 р., м. Херсон, 15.
Нечушкин, Ю.В. (2014). Методика специальной физической подготовки волейболистов высокой квалификации в соревновательном периоде. (автореферат, кандидатська дисертація). М. Россия.
Олійник, М.О. (2021). Удосконалення тренувального процесу кваліфікованих волейболістів на основі використання модельних характеристик змагальної діяльності . (автореферат, кандидатська дисертація). Дніпро, Україна
Піменов, М.П., & Тищенко, І. М. (2003). Пляжний волейбол. Навчальна програма для дитячо-юнацьких спортивних шкіл, спеціалізованих дитячо-юнацьких шкіл олімпійського резерву, шкіл вищої спортивної майстерності. К. Республіканський науково-методичний кабінет, ЗАТ «Броварська друкарня».
Платонов, В.Н. (2022). Двигательные качества и физическая подготовка спортсменов. (монографія). М: Физкультура и спорт.
Boichuk, R., Iermakov, S., Kovtsun, V., Levkiv, V., Ulizko, V., Kryzhanivskyi,V., Kovtsun, Vit., & Kazmiruk, A. (2020). Relation of the competitive activity effectiveness of volleyball players (girls) at the age of 16-18 with the physical development indicators. Journal of
Physical Education and Sport. 20 (2), 615-622. DOI:10.7752/jpes.2020.02090.
Chayun, D., Kletsov, K., & Manzheley, I. (2020). Acrobatics as a new trend in Aerobic Gymnastics. Journal of Physical Education and Sport, 20(2), 759-767. DOI:10.7752/jpes.2020.02109.
Engel, F.A., Ackermann, A., Chtourou, H. & Sperlich, B. (2018). High-intensity interval training performed by young athletes: a systematic review and meta-analysis. Frontiers in Physiology, 9, 1012. doi.org/10.3389/fphys.2018.01012
Federer, N., Aagaard, M. (2016). 6D™ SLIDING is a functional slide training system for sports and fitness. Training 6-Directions. Minsk: ART-Solution LLC, 82.
Girard, J., Feng, B. & Chapman, C. (2018). The effects of high-intensity interval training on athletic performance measures: a systematic review. Physical Therapy Reviews, 23 (2), 151–160. doi.org/10.1080/10833196.2018.1462588
Hardiman, A.L, Dorsch, T.E, & Vierimaa, M. (2022). An Examination of Youth Sport Leaders’ Efforts to Keep an Elite Youth Volleyball Club Operational During the Global COVID-19 Pandemic. Journal of Sport &Exercise Psychology, 44, S9–S9.
Herzog, M.H., Francis, G., & Clarke, A. (2019). Understanding Statistics and Experimental Design: How to Not Lie with Statistics. Cham: Springer International Publishing. doi.org/10.1007/978-3030-03499-3
Hnatchuk, Y., Lynets, M., Khimenes, Kh. & Pityn, M. (2018) Improvement of physical preparedness of qualified volleyball players. Journal of Physical Education and Sport, 18(1), 239 – 245. doi: 10.7752/jpes.2018.01032
Iermakov, S, Boichuk, R, Strelnikova, E, Wnorowski, K, & Zakharova, S. (2022). Improving the special motor qualities of experienced female volleyball players living on the territory of martial law. Pedagogy of Health, 1(2), 39–47. https://doi.org/10.15561/health.2022.0202
Kaufmann, S., Ziegler, M., Werner, J., Noe, C., Latzel, R., Witzany, S., Beneke, R. & Hoss, O. (2022). Energetics of Floor Gymnastics: Aerobic and Anaerobic Share in Male and Female Sub-elite Gymnasts. Sports Medicine, 8(1), 1–10.
Novikov, A.V. (2018). The Ways to Improve the Technical and Physical Training of 17–18 Year-Old Volleyboll Players by Means of Weight Training Exercises. Journal of Pharmaceutical Sciences and Research, 2551–2554.
Orscelik, A., Kaya, I., Karaaslan, B., Agiragac, B., & Ceyhan, C. (2022). Is COVID-19 infection decreasing the sports performance of the volleyball players? A pilot study. Journal of Mens Health, 18(4), 89. https://doi.org/10.31083/jomh.2021.143
Piatti, M., Turati, M., Bigoni, M., & Gaddi, D. (2021). Volleyball and COVID-19 emergency: experience of a highlevel Italian club team. Sport Sciences for Health, 17(1), 253–255. https://doi.org/10.1007/s11332-020-00718-3
Seemann-Sinn, A., Kwiatkowski, S., Rüdrich, P., & Naundorf, F. (2022). Effects of specific high-intensity interval training on endurance performance on pommel horse and arm ergometer. Journal of Physical Education and Spor,. 22 (5), 1219-1226. doi: 10.7752/jpes.2022.05153
Shankulov, Y., Andrusyshyn, I., Zaurenbekov, B., Zhunisbek, D., & Akhmetkarim, M. (2020). Planning efficiency of athletic preparations of highly qualified volleyball players in annual macro-cycle. Journal of Physical Education and Sport, 20 (1), 35, 262 – 266.
Vanyuk, A., Vindyk, A., Zakharina, I., Hrybovska, I., Pityn, M., Danylevych, M., & Hrybovskyy, R. (2020). Improving the functional preparedness of volleyball players aged 18–22 using recovery measures. Journal of Physical Education and Sport, 20(4), 2086-2093. DOI:10.7752/jpes.2020.s3281.
https://procedos.store/collections/frontpage
