Emotional intelligence as a resource of competitiveness in sports game activitiy
DOI:
https://doi.org/10.15391/si.2022-2.9Keywords:
model characteristics, students, indicators, sensorimotor reactions, specific perceptions, tennis, badmintonAbstract
The article presents the results of the theoretical analysis of the problem of
emotional intelligence as a resource for the competitiveness of athletes in sports gaming activities.
The relevance of the study is determined by the fact that modern elite sport is characterized by high
physical and psychological stress, focus on achieving the highest possible results, and fierce
competition of rivals. Emotional intelligence is considered as a psychological phenomenon, studied
with the help of different ideas, theories, concepts, categories: emotions, feelings and experiences,
emotional state, emotional-volitional regulation, emotional maturity of the individual (F. Vаsilyuk,
V. Vіlyunas, К. Іzard, E. Іl’in, G. Оrme, О. Sannikova, О. Chebykin, P. Екman); emotional
intelligence, emotional and social intelligence, emotional competence (R. Bar-on, D. Goleman, J.
Mayer, P. Salovey); emotional stability, arrogance, regulation, which ensure the competitiveness of
athletes in the process of improvement (R. Agavelyan, G. Gorska, N. Ilyasova, S. Kasyanova, V.
Pirozhkova). The purpose of the article is to analyze modern psychological statements about the
nature of emotional intelligence as a resource of competitiveness in sports game activity. Research
methods: analysis, comparison, systematization, generalization of modern scientific sources and the
results of the empirical studies of the psychological content of the problem under study. The results
of the study showed the importance of the developing the emotional intelligence of athletes to
ensure their competitiveness in competitive activities, however, given the heterogeneity of the
results of theoretical and empirical studies, there is a need for further scientific research on this
problem. The conclusions are that the specificity of sports gaming activity requires the
development of emotional intelligence and all its components to reduce the situational anxiety of
athletes before competitions, as well as increase their competitiveness.
References
Андреева, И.Н. (2012). Азбука эмоционального интеллекта. СПб. : БХВ-Петербургю Бар-Он, Р. (2009). Эмоциональный интеллект: описание. Журнал практического психолога, 3, 37-45.
Василюк, Ф.Е. (2007). Понимающая психотерапия как психотехническая система. Московская психологическая школа: История и современность, 4, 45-61.
Вилюнас, В.К. (2004). Психология эмоций. СПб.: Питер.
Горская, Г.Б. (2012). Организационный стресс в спорте: источники, специфика проявлений, направления исследований. Физическая культура, спорт - наука и практика, 4, 74-76.
Гоулман, Д. (2009). Эмоциональный интеллект; [пер. с англ. А.П. Исаевой]. М.: АСТ; Владимир: ВКТ.
Гоулман, Д. (2021). Емоційний інтелект у бізнесі. Харків : Vivat.
Изард, К.Э. (2012). Психология эмоций. СПб.: Питер.
Ильин, Е.П. (2001). Эмоции и чувства. СПб.: Издательство Питер.
Илясова, Н.В., & Агавелян, Р.О. (2014). Особенности эмоционального интеллекта спортсменов индивидуальных и командных видов спорта. Проблемы современной науки и образования, 11 (29), 105-108.
Кас’янова, С.Б. (2018). Особливості впливу емоційного інтелекту на особистісні ресурси подолання складних життєвих ситуацій. Вісник ОНУ імені І.І. Мечникова. Серія «Психологія», Т. 23, 2 (48), 49-57.
Книш, А.Є. (2016). Емоційний інтелект лідера у сфері бізнесу: навчальний посібник. Київ: ДП «НВЦ» Пріоритети».
Льошенко, О. (2010). Емоційний інтелект та емоційна компетентність: проблеми співвідношення. Вісник КНУ імені Т. Шевченка. Психологія. Педагогіка. Соціальна робота, 2, 49-52.
Носенко, Е.Л. (2016). Емоційний інтелект як чинник досягнення життєвого успіху: монографія. Київ: Освіта України.
Орме, Г. (2003). Эмоциональное мышление как инструмент достижения успеха. М.: КСП+.
Пирожкова, В.О. (2015). Психологические предпосылки эмоциональной устойчивости высококвалифицированных спортсменов в условиях соревновательного стресса. Актуальные вопросы физической культуры и спорта, 17, 93-98.
Санникова, О.П. (1995). Эмоциональность в структуре личности. Одесса: Хорс.
Стернберг, Р., Форсайт, Дж. Б., & Хедланд, Дж. (2002). Практический интеллект. СПб.: Питер.
Хекхаузен, Х. (1986). Мотивация и деятельность. в 2-х томах. М.: Педагогика,. Т. 1.
Чернявська, Т.П. (2021). Самоефективність як предиктор успішності професійної діяльності.
Fundamental and applied researches in practice of leading scientific schools journal homepage: http://farplss.org doi: 10.33531/farplss. 2021.2.6. Volume 44, 2, 44-47.
Чебикін, О.Я., & Павлова, І.Г. (2009). Становлення емоційної зрілості особистості: монографія. Півд. Наук. центр АПН України. О.: СВД Черкасов.
Четверик-Бурчак, А.Г. (2013). Емоційний інтелект як чинник успішності вирішення головних життєвих завдань. Психолінгвістика, 14, 163-184.
Экман, П. (2016). Психология эмоций. СПб.: Издательство Питер.
Bar-On, R. (1997). Emotional Intelligence Inventory (EQ-I): Technical Manual. Toronto, Canada: Multi-Health Systems.
Jeff Gallimore Dr. Stephen Burke (2005). Athletic burnout. Sport Exercise Psychology. Australian Catholic University. School of Human Movement (NSW). Sydney, Australia, 41-52.
Mayer, J.D., Salovey, P., Caruso, D. (2004). Emotional intelligence: Theory, Findings, and Implications. Psychological Inquiry, V. 15, 3, 197-215.
