Gender features of aggressiveness of igikov athletes
Keywords:
aggression, types of aggression, athletes, games, sports, genderAbstract
The purpose of the study is to determine the types and degree of manifestation of
aggressiveness among athletes of different sexes who specialize in team game sports activities.
Material and methods. The study involved 72 athletes: 43 young men and 29 girls aged 16-19 years
who specialize in sports games activities and study full-time at the Kharkiv state of physical culture.
During the work, the following research methods were used: analysis of scientific and
methodological literature, psychological testing, methods of statistical processing of the
information received. Results. Investigating the types and degree of aggressiveness of young men, it
was found that 18.60% of respondents had a low degree of aggressiveness, and 79.06% of athletes
had a middle degree of aggressiveness. Analyzing the degree of manifestation of different types of
aggressiveness of youth, it can be stated that physical and verbal aggression is the most
pronounced, and emotional aggression is the least pronounced. Analyzing the aggressiveness of
girls, it was found that 10.03 % of respondents had a low degree of aggressiveness and 79.31 % of
female athletes had a middle degree of manifestation. The most pronounced is verbal and selfaggression, the least - emotional. Analyzing the difference in the degree of manifestation of different
types of aggressiveness of sportsmen different sexes, it was found that women have statistically
more pronounced subject aggression (p˂0.001) than boys. At the same time, between the degree of
manifestation of verbal, physical, and emotional aggression and self-aggression statistically
significant differences were not found in the representatives of the male and female players of 16–
19 year old. Findings. The overall aggressiveness of girls and boys aged 16-19 years who
specialize in sports games has no certainty in differences. There are certain differences in the types
of aggressiveness of athletes different sexes at a specified age, which must be considered to
planning the training process. Subject aggression in girls is significantly higher than in boys
(p˂0.001).
References
Дядечко, І. Є. (2010). Особливості прояву якостей особистості у гандболістів різної статі. Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання та спорту, 1, 54-56.
Иванова, Е. А. (2005). Гендерные различия в проявлении агресивности у детей подросткового возраста. Сибирский психологический журнал, 21, 85-88.
Козырева, Е. В. (2007). Влияние маскулинности–фемининности на проявление ауто- и гетероагрессии. Санкт Питербург: Прайм–ЕВРОЗНАК.
Кравчук, С. Л. (2000). Особливості агресивних проявів особистості в залежності від її гендерної ролі. Психологія: Збірник наукових праць національного педагогічного університетут ім. М.П. Драгоманова, Вип. 3 (10), 87-92.
Маркова, С. В. (2012). Исследование гендерных различий агрессивного поведения подростков. Электронный журнал «Психологическая наука и образование», 1. Режим доступу URL: https://psyjournals.ru/files/50186/psyedu_ru_2012_1_Markova.pdf
Недашківська, Т. О. (2017). Вплив локус-контролю на агресивність старшокласників.
Матеріали XVІI Міжнародної конференція «Політ. Сучасні проблеми науки», напрям «Гуманітарні науки», Том 1, 149-150.
Несен О. О., & Харченко Є. С. (2017). Вплив агресивності баскетболістів на ефективність їх ігрових показників. Матеріали міжнародної конференції «Фізична культура, спорт і здоров’я: стан, проблеми та перспективи», 7-8 грудня 2017, Харків. 202-205.
Петренко, В., & Бикова О. (2017). Тип та ступінь агресивності баскетболістів студентської команди. Збірник наукових праць харківської державної академії фізичної культури. 145-147.
Поклад, А. К. (2014). Гендерные особенности и факторы успешности спортсменовбаскетболистов. Научно-теоретический журнал «Ученые записки университета имени П. Ф. Лезгафта», 6 (112), 155-159. doi: 10.5930/issn.1994-4683.2014.06.112.p155-159
Рибачук, В. М. (2015). Особливості прояву агресивної поведінки у підлітковому віці. Педагогічний процес: Теорія і практика, 1-2 (46-47), 147-151.
Сафонов, В. К. (2011). Проявление агресии в поведении спортсменов и не спортсменов. Вестник СПбГУ, Серия 12, Вып. 2, 202-207.
Тарасевич, О. А. (2017). Мотивація до занять обраним видом спорту у осіб чоловічої і жіночої статі. Молодь та олімпійський рух: Збірник тез доповідей X Міжнародної конференції, 24-25 травня 2017 року [Електронний ресурс]. 319-320. http://www.unisport.edu.ua/sites/default/files/konferencya/nufzsu%20konferentsii/zbirnik_tez_2017_na_sajt.pdf#page=319
Хорошуха, М. Ф. (2011). К природе агрессивности юных спортсменов 13-16 лет, специализирующихся в разных видах спорта через призму исследований этого феномена у их сверстниц-спортсменок. Педагогіка, психологі та медико-біологічні проблеми фізичного виховання та спорту, 10, 96-99
Bаron R., & Richardson D. (1997). Aggression. New York. Plenum Press.
