Вплив засобів гри в рінго на рівень координаційних здібностей шестикласників

Анотація

Актуальність дослідження зумовлена, з одного боку, цінністю гри рінго як доступного і цікавого засобу фізичного виховання школярів, а з іншого – необхідністю
перевірки ефективності впливу спортивної гри на рівень координаційних здібностей
школярів. Мета дослідження – визначити динаміку показників координаційних здібностей шестикласників на уроках фізичної культури під час вивчення гри рінго. Учасники дослідження. У дослідженні брали участь 55 учнів 6 класів, експериментальну групу становили 27 дітей (12 хлопців, 15 дівчат), контрольну групу складали 28 учнів (14 хлопчиків і 14 дівчат). Методи дослідження: теоретичний аналіз науково-методичної літератури, тестування для оцінки координаційних здібностей (здатність зберігати динамічну та статичну рівновагу; диференціювання просторових та часових параметрів руху; здатність до реагування), педагогічний експеримент, методи математичної статистики. Результати дослідження. Аналіз результатів тестування з визначення координаційних здібностей учнями дослідних груп показав, що діти, які навчалися за експериментальною методикою, із застосуванням засобів гри в рінго, мали кращі показники, ніж однолітки з КГ. Порівняння результатів тестування показало, що у школярів ЕГ спостерігався більш явний приріст у рівні володіння координаційними здібностями, а в учнів КГ такого приросту у показниках координаційних здібностей не спостерігалося. У тесті «Ходьба по лавці» (здатність до динамічної рівноваги), приріст середнього результату в ЕГ наприкінці експерименту становив - 4,5%; у тесті «Проба Ромберга» (здатність до статичної рівноваги) результат збільшився на 36%; приріст у тесті «Стрибок у довжину з місця на половину зусиль» становив 30%; у тесті «Реакція-м'яч» - 10%; у «Теппінг-тесті для рук та ніг» - 24%. Очевидно, виявлена виражена тенденція до зростання рівня координаційної спроможності, на відмінну від результатів школярів КГ. Порівняння результатів тестувань на рівень координаційних здібностей вкінці формувального експерименту, показало суттєві відмінності у п’яти проведених тестуваннях між учнями КГ та ЕГ. І ці відмінності носять достовірний характер (р<0,05). Висновок. Аналіз результатів тестувань координаційних здібностей шестикласників дослідних класів показав, що діти, які навчалися за експериментальною технологією випередили своїх однолітків з КГ за результатами випробувань із здатності зберігати динамічну рівновагу, здатності зберігати статичну рівновагу; диференціювання просторових та часових параметрів руху, а також здатності до реагування. Тому можна стверджувати, що запропонована технологія навчання гри в рінго є ефективною не лише за показниками володіння учнями матеріалом з гри в рінго, але і сприяє покращенню рівня координаційних здібностей шестикласників.