Вплив ігрового методу на якість плавальної підготовленості дітей молодшого шкільного віку, які займаються оздоровчим плаванням

Анотація

Метою дослідження стало вивчення впливу застосування рухливих ігор на
якість плавальної підготовленості дітей молодшого шкільного віку, що займаються
оздоровчим плаванням. Матеріали і методи: збір даних здійснювався в групах початкового навчання плаванню басейну «Піонер» (КЗ МСДЮСШОР з водних видів спорту Яни Клочкової) та тривав три місяці. В дослідженнях брали участь 40 дітей 7-10 років, які регулярно відвідують заняття з оздоровчого плавання. Випробувані були поділені на дві групи по 20 плавців з однаковим рівнем підготовлекності. Перша группа – експеріментальна (ЕГ), друга – контрольна (КГ). Усі засоби, які застосовувалися під час занять в ЕГ були поділені на дві групи: 1) рухливі ігри і ігрові завдання в воді для вивчення та вдосконалення техніки плавання (50-55%); 2) вправи, які зазвичай використовують для вивчення та вдосконалення техніки плавання (до 45%). У КГ застосовувалиь переважно традиційні вправи, передбачені программою. Ігрові завдання складали приблизно 20% від усіх засобів, що застосовувалися під час занять цієї групи. Дослідження проводилися в два етапи. Визначався рівень плавальної підготовлености до початку і після закінчення експерименту; виконувався порівняльний аналіз отриманих даних. Застосовані: аналіз і узагальнення науково-методичної літератури; педагогічне спостереження; педагогічний експерімент; метод тестів (контрольні випробування); метод математичної обробки даних дослідження. Результати: дослідження виявило, що плавці ЕГ істотно поліпшили результати тестів завдяки застосуванню комплексу рухливих ігор та ігрових завдань з елементами спортивного плавання під час навчально-тренувальних занять. У КГ такожь спостерігалося поліпшення показників, однак вон обуло не настільки відчутним в порівнянні з ЕГ. Висновки: була встановлена доцільність застосування рухливих ігор та ігрових завдань під час занять спрямованих на підвищення рівня плавальної підготовленості дітей молодшого шкільного віку. Запропонована методика дозволила значною мірою підвищити рівень показників плавальної підготовленості дітей. В ЕГ спостерігалося достовірне поліпшення результатів за всіма показниками технічної і плавальної підготовленості спортсменів (p<0,05). Позитивна динаміка відбулась і в КГ, але зміни були не такі значні в порівнянні з ЕГ, хоча і носили достовірний характер (p<0,05).